- Укр
- Англ
Мороз Микола Володимирович (Мороз)
25 травня 1987 – 7 березня 2022Волинська обл. – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Мороз Микола Володимирович народився 25 травня 1987 р. у м. Рожище на Волині. З початком військового вторгнення в Україну був призваний до ЗСУ, перебував на передовій. Загинув 7 березня 2022 р. під час виконання бойового завдання у с. Дмитрівка Бучанського району Київської області. Урочисте прощання пройшло у рідному місті 10 квітня 2022 р. біля пам’ятного знака «Борцям за волю та незалежність України» на пл. Незалежності.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Микола Мороз загинув 7 березня 2022 року під час оборони Київської області від наступу російських окупантів. Виконуючи бойове завдання в районі села Дмитрівка, захисник отримав смертельне вибухово-осколкове поранення. Йому було 34 роки. Микола народився у місті Рожище на Волині. У 2004-му здобув фах оператора комп'ютерного набору в Луцькому вищому професійному училищі №6. У 2014 році закінчив Волинський обласний учбовий центр підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації кадрів АПК і здобув професію електрогазозварювальника. Працював у мирному житті за другою спеціальністю у Машинобудівному підприємстві ТзОВ «Хадеа Стіл Компанія» у рідному місті. У вільний час любив рибалити з друзями. Згодом чоловік вирішив піти на службу за контрактом до лав Збройних сил України. Виконував бойові завдання в районі ООС. 2018 року нагороджений медаллю «Непереможні ООС», через рік – медаллю «Операція об'єднаних сил за звитягу та вірність. Під час повномасштабного російського вторгнення Микола у лавах 14-ї окремої механізованої бригади імені князя Романа Великого з перших днів став на захист Київської області. Посмертно старший солдат Мороз нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Для мене він найкращий брат. Наш Микола був щирою, доброю, світлою завжди усміхненою і на позитиві людиною. Мав дуже багато друзів. Він готовий був перший прийти на допомогу, на святах був душею компанії. Навіть через тривалий час після його загибелі ми не можемо повірити в те, що його вже немає з нами, що він тепер захищає нас з неба. Наш дорогий Герой. Немає ні дня, щоб ми не згадували Колю, він залишиться назавжди в наших серцях», – розповіла сестра загиблого. Поховали захисника у рідному місті на Волині. У Миколи залишилися мама Леся, тато Володимир, сестра Ольга, син Денис та донька Уляна.Платформа пам'яті 'Меморіал'