- Укр
- Англ
Пилипчук Микола Валерійович (Пилип)
12 грудня 1998 – 6 червня 2023Житомирська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Микола Пилипчук (позивний Пилип) загинув 6 червня 2023 р. поблизу с. Сакко і Ванцетті на Донеччині. Під час штурму потрапив під ворожий мінометний обстріл та дістав смертельні поранення. Захиснику назавжди 24 роки. Микола народився у с. Кам'янка Житомирської області. Закінчив Сарненське вище професійне училище № 22. Працював за кордоном на будівництві. Захоплювався мотоциклами. У листопаді 2019 р. вирішив піти на військову службу за контрактом до лав ЗСУ. Служив у 30-й окремій механізованій бригаді імені князя Костянтина Острозького. Виконував бойові завдання на території проведення ООС. Під час повномасштабного вторгнення обіймав посаду командира відділення — командира машини розвідувального взводу. З перших днів стримував наступ ворога на передовій Донбасу. За час служби Микола був нагороджений відзнаками Головнокомандувача ЗСУ «Сталевий хрест» і «Золотий хрест». «Повномасштабну війну він зустрів на Сході України. Був у багатьох гарячих точках. Коли закінчився контракт, і надалі продовжував боронити нашу країну. Він був життєрадісним, веселим, справедливим, добрим, завжди посміхався. Колю всі дуже любили і дуже за ним сумують. Мав багато планів на майбутнє, які, на жаль, не встиг втілити в життя. Він був відданий своїй країні та захищав її до останнього подиху. Ми ним пишаємося за його незламність, мужність і патріотизм. Він — справжній Герой», — розповіла кохана дівчина загиблого Наталія Шаповал. «Він говорив про себе, що безсмертний… Коля — людина з великої літери, людина слова, мужності, справедливості. Ми дуже ним пишаємося і досі не можемо повірити в його загибель. Для нас він — Герой», — додала тітка Альона Чамор. Поховали військовослужбовця у рідному селі на Житомирщині. У Миколи залишилися мама Наталя Миколаївна, брати Петро та Максим, дівчина, рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'