- Укр
- Англ
Саєнко Микола Васильович (Сая)
4 липня 1991 – 17 грудня 2022Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Командир бойової групи Микола Саєнко (позивний Сая) загинув 17 грудня 2022 р. біля с-ща Кам'янка на Донеччині, виконуючи бойове завдання із відбиття території. Надавав невідкладну допомогу побратимові, коли ворожий снайпер поцілив йому в голову. Воїну був 31 рік. Микола народився у м. Ніжин Чернігівської області. Навчався у місцевій школі № 5. У 2009 р. вступив на фінансово-економічний факультет Чернігівського державного інституту економіки й управління. У липні 2014 р. отримав диплом за спеціальністю «Банківська справа». Під час навчання також закінчив військову кафедру офіцерів запасу Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Отримав звання молодшого лейтенанта. Тривалий час займався спортом — боксом, бойовим самбо, рукопашним боєм, панкратіоном, змішаними єдиноборствами. Посідав призові місця на першості міста, області, всеукраїнських та міжнародних змаганнях. Обіймав посаду директора магазину «Мотостандарт» у рідному місті. З 2019 р. служив у лавах Національної гвардії України. У складі спецпідрозділу «Омега» брав участь в ООС у Донецькій та Луганській областях. На момент повномасштабної війни Микола мав звання капітана. У липні 2022 р. був призначений командиром бойової групи спеціального призначення окремого загону спеціального призначення Північного Київського територіального управління НГУ. Перебував на найгарячіших напрямках. Неодноразово рятував своїх побратимів і цивільних. Під час евакуації поранених сам потрапляв під ворожі обстріли. Та після лікування якнайшвидше повертався на передову. За час служби офіцер неодноразово був відзначений нагородами, зокрема у 2022 р. отримав медаль «За військову службу Україні». «На початку 2022 р. ми одружилися. Під час ротації подорожували з чоловіком. Він займався благоустроєм земельної ділянки, саджав дерева й городину. Коли дізнався, що я вагітна, розпочав роботи зі зведення власного будинку. Найкращий чоловік з великої літери! Все робив, аби нам було гарно. За роботу ми ніколи не говорили, це було табу. «Все нормально…». Можна багато чого розповідати, але нічого не змінити, час не повернути…» — зазначила Юлія Саєнко. Поховали героя на Савському кладовищі у рідному Ніжині. Вдома на Миколу чекали батьки, брат, дружина і донечка Соломія, яка народилася у квітні 2023 р. і яку він так і не побачив. Посмертно капітана Миколу Саєнка нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня та присвоєно звання майора.Платформа пам'яті 'Меморіал'