Зубок Микола Віталійович (Дєд)

44-річний старший сержант Микола Зубок (позивний Дєд) загинув 20 червня 2023 р. біля с-ща Велика Новосілка на Донеччині. Вночі його підрозділ прямував змінити на чергуванні побратимів. Автомобіль із 13 бійцями підірвався на ворожій міні. Разом із Миколою загинули двоє побратимів. Інші дістали важкі поранення. Микола народився і жив у с-щі Куликівка Чернігівської області. Навчався в місцевій школі. Потім вступив до Куликівського професійно-технічного училища № 30. Здобув фах майстра сільськогосподарського виробництва. В армії дослужився до звання старшого сержанта. Коли повернувся, обіймав посаду шляхового майстра, забезпечував безпеку руху потягів на станції імені Бориса Олійника на Київщині. У 1999 р. одружився, через два роки у подружжя народилася донька. У 2008 р. закінчив Вінницький транспортний коледж за спеціальністю «Обслуговування залізничних споруд та об'єктів колійного господарства», у 2012 р. — Українську державну академію залізничного транспорту в Харкові за спеціальністю «Залізничні споруди та колійне господарство». У травні 2018 р. почав працювати керівником Куликівського виробничого управління житлово-комунального господарства. Весь вільний час Микола приділяв праці на землі. З самого дитинства любив поля і природу, тому невтомно займався землеробством і допомагав односельчанам. Із початком повномасштабного вторгнення, в лютому 2022 р., не чекаючи повістки, чоловік добровільно був мобілізований до лав Збройних сил України. Служив у 20-му окремому батальйоні спеціального призначення. Обіймав посаду заступника командира бойової машини, навідника-оператора роти спеціального призначення. Брав участь в обороні рідної Чернігівщини, а далі разом із підрозділом виконував бойові завдання на інших гарячих напрямках фронту. У червні 2023 р. його направили під Вугледар на Донеччину. «Ми втратили головний маяк нашої родини. Пливемо за течією. Без нього, як без світла, блукаємо в пітьмі. Мій тато — це не просто втрата однієї сім'ї. Це невідновна втрата для всієї України, бо ж таких, як він, істинних борців свого народу, одиниці», — розповіла донька полеглого воїна. Поховали Миколу в рідному селищі.