- Укр
- Англ
Чимшит Микита Романович (Док)
8 березня 1998 – 25 квітня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 24-річний бойовий медик Микита Чимшит (позивний Док) загинув 25 квітня 2022 р. біля с-ща Ямпіль на Донеччині. Боєць евакуював поранених і загиблих побратимів, коли його підрозділ потрапив в оточення. Ворог відкрив мінометний обстріл, а потім захопив позицію українських воїнів. Понад рік Микита вважався зниклим безвісти. Однак 31 травня 2023 р. експертиза ДНК підтвердила його загибель. Микита народився у м. Первомайський Харківської області. З 5 років відвідував гурток народного танцю «Колорит». Потім навчався у гімназії № 3. Паралельно закінчив музичну школу за класом акордеона. Брав активну участь у шкільних заходах, грав у КВК. У старших класах відвідував храм. У 2018 р. закінчив Красноградський медичний коледж, здобув фах фельдшера. Працював фельдшером із медицини невідкладних станів у Первомайському відділенні невідкладної медичної допомоги, завідував фельдшерсько-акушерським пунктом у с-щі Киселі. У 2020 р. закінчив Миколаївський міжрегіональний інститут розвитку людини Відкритого міжнародного університету розвитку людини «Україна», де навчався за спеціальністю «Фізична реабілітація». Пройшов курси масажу, у вільний час займався боксом. Згодом Микита вирішив присвятити себе військовій службі. 15 травня 2020 р. вступив до лав ЗСУ. Служив у 79-й окремій десантно-штурмовій бригаді, обіймав посаду бойового медика взводу. У 2021 р. пройшов курс підвищення кваліфікації з тактичної медицини, де відмінно склав іспити. Повномасштабне вторгнення Док зустрів разом із побратимами, перебуваючи в зоні проведення ООС. Із перших днів війни його підрозділ давав гідну відсіч ворогу. За словами побратимів, Док врятував не одне життя. «Мій син дуже любив життя. За що б не брався — все доводив до кінця. Поважав своїх підлеглих. Добрий і чуйний. Цінував у людях порядність. Людина слова. Мріяв створити свою сім'ю, вже була призначена дата весілля, але клята війна забрала в нас найдорожче… Найкращого сина, брата, онука, племінника, нареченого. Поки живу я, ти будеш жити в моїх думках, молитвах і сльозах…» — написала мама полеглого воїна Оксана. 2 червня 2023 р. героя поховали на Алеї Слави міського кладовища у рідному Первомайському. У Микити залишилися мама, молодший брат, дідусь і бабуся, тітка і племінник, наречена, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'