Арделянова Нінель Маратівна (Нінель)

Неля Арделянова (позивний Нінель) загинула 8 травня 2022 р. у м. Маріуполь Донецької області. Тоді окупанти скинули важку авіабомбу на бункер «Магазин 20». Захисниці було 46 років. Неля народилася у с. Преслав Запорізької області. Була наймолодшою донькою у сім'ї — мала старших брата і сестру. У селі дівчина закінчила школу і пішла вчитися на бухгалтерку в Приморське професійно-технічне училище. Працювала за спеціальністю у різних установах. Останнім цивільним місцем роботи був Преславський психоневрологічний інтернат. Одним із захоплень Нелі був спів. Вона була учасницею українсько-болгарського ансамблю «Гармонія», який існував у с. Преслав. Разом із колективом Неля виступала на концертах, фестивалях у селах та містах області, а в 2017 р. їздила на виступ у Болгарію. Талант Нінель успадкували й її доньки: Ірина і Тетяна. Жінка плекала любов до болгарських танців та традицій, адже мала болгарське коріння й завжди пам'ятала про це. «Ще зі школи моя сестра вирізнялася цілеспрямованістю: ставила собі мету і йшла до неї. Була дуже доброю, нікому не відмовляла у допомозі. Завжди усміхнена і весела, активна та відповідальна. Дуже любила життя. Ми завжди будемо пам'ятати її щиру усмішку, красу, елегантність і відкритість», — згадує свою молодшу сестру Галина Саввова. У 2019 р. Неля приєдналася до окремого загону спеціального призначення НГУ «Азов». Вона залишилася без роботи, тому за рекомендацією своєї подруги вирішила спробувати нове місце. Спочатку була завідувачкою харчового складу, а згодом перейшла на посаду начальниці речового складу. До обов'язків жінки входило одягати військових полку. Вона так добре зналася на цій справі, що з першого погляду могла визначити розмір одягу хлопців. Стежила, щоб усім було зручно і вони мали гарний вигляд. Згодом прийшов служити в «Азов» і чоловік Нелі Валерій, бо хотів бути поряд із дружиною. Обіймав посаду водія. Спочатку вони перебували в Урзуфі, а згодом виконували свої обов'язки у Маріуполі. Там і зустріли повномасштабне вторгнення. З перших днів великої війни Неля займалась евакуацією цивільних із Маріуполя до Запоріжжя. А коли дорога вже була закрита, почала допомагати з пораненими у госпіталі, займалась облаштуванням місць для проживання бійців. На «Азовсталі» була дуже складна ситуація з одягом. Нінель усіляко намагалася вирішити цю проблему. «Неля була справжнім героєм. Попри складну ситуацію в Маріуполі, вона була позитивно налаштованою, вірила, що все буде добре, — говорить сестра Галина. — Коли ще була можливість спілкуватися, я їй казала, щоб вона себе берегла, що вона ще потрібна своїм донькам. А Неля відповідала, що повинна зробити максимум там, у Маріуполі». У захисниці залишилися чоловік, старша сестра і двоє доньок. Нелю Арделянову посмертно нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.