Мазур Олег Анатолійович (Малий)
30 березня 2002 – 21 січня 2024Вінницька обл. – Харківська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Biography
Not yet addedBurial place
Not yet added
Photos and videos
Not yet added
Ukraine remembers
Not yet added
Memories
Not yet addedYou can share a story or kind words to honor the memoryMemory tribute
Not yet added
Publications
- Старший лейтенант Олег Мазур (позивний Малий) загинув 21 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Нестерне на Харківщині. За два місяці, 30 березня, захиснику виповнилося би 22 роки. Олег народився у м. Вінниця. Закінчив 9 класів місцевого ліцею № 6. Із дитинства любив ковзани, грав за хокейну команду «Піраньї» рідного міста. Отримав гарний військовий вишкіл, спочатку — у Кам'янець-Подільському військовому ліцеї, далі — у Національній академії Державної прикордонної служби імені Богдана Хмельницького. Після дострокового випуску одразу вирушив на війну. Із січня 2023 р. служив у 15-му мобільному прикордонному загоні «Сталевий кордон» ДПСУ. Обіймав посаду заступника начальника 2-ї прикордонної застави 1-го відділу прикордонної служби. Воював із ворогом на найгарячіших ділянках східного фронту, зокрема поблизу Кліщіївки, Бахмута, Куп'янська. «Він був душею компанії, вірним другом, справедливим і добрим. Завжди говорив, як сильно нас любить і що пішов на війну, аби вороги не прийшли до нашого дому! Він був справжнім патріотом України, сам прийняв рішення йти воювати. Все життя було попереду, але залишитись осторонь не міг. Був бойовим офіцером, штурмовиком, командиром, за яким ішли хлопці! Був добрим і чесним, завжди стояв за справедливість, був веселим, мав гостре почуття гумору. Найкращий племінник, золотий син, коханий онук!» — розповіла тітка загиблого Ольга. Поховали прикордонника на кладовищі с. Лука-Мелешківська Вінницької області. В Олега залишилися батьки, молодший брат, люблячі рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'