Logo site

Гегечкорі Олег Іродійович

9 січня 1972 – 8 березня 2022
АР Крим – Київська обл.
https://back.memorybook.org.ua/flags/ua.svg
ПолковникПолковник
Орден «Золота Зірка» (посмертно)Орден «Золота Зірка» (посмертно)

    • Біографія

      Гегечкорі Олег Іродійович народився 9 січня 1972 р. у с. Гвардійське, що в Криму. Його батько все життя віддав військовій авіації й був стрільцем-радистом на бомбардувальниках. Батько Олега за національністю — грузин, мати — росіянка. У 9–10 класах Олег відвідував «Добровільне товариство сприяння армії, авіації і флоту», де разом з інструктором почав літати на військовому навчально-тренувальному літаку L-29, потім вже сам сідав за штурвал. Після строкової служби здобув професію вертолітника у Кременчуцькому льотному училищі, де навчався з 1992 по 1995 рр. Оскільки за плечима мав ще й військову кафедру, то у званні молодшого лейтенанта пішов служити до однієї з військових частин поблизу м. Одеса. Менш ніж за три роки її розформували, й Гегечкорі перевели у м. Херсон, до вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації. Провів за штурвалом вертольота понад 20 років. До 2014 р. неодноразово виконував обов’язки у складі українського контингенту місії ООН в Ліберії, Сьєрра-Леоне, проходив службу у пошуковій бригаді. З 2014 р. виконував бойові завдання в зоні проведення АТО / ООС. Зазвичай доставляв вантажі та евакуйовував поранених. Виконував бойові завдання у містах Дебальцеве, Волноваха, Амвросіївка тощо. Був нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Крім основної роботи, встигав працювати інструктором, навчаючи молодих курсантів. Обіймав посаду командира вертолітної ескадрильї 11-ї окремої бригади армійської авіації. Після початку повномасштабного вторгнення росії в Україну літав у Київському напрямку, атакуючи ворожі колони. Здійснював по декілька вильотів на день. 8 березня 2022 р. вилетів на виконання бойового завдання, але окупанти поцілили в його вертоліт із ПЗРК, і він розбився поблизу с. Бервиця, що на Київщині. 8 квітня 2022 р. похований на Свіштовському кладовищі у м. Кременчук Полтавської області. Залишилися дружина та двоє дітей.

    • Військова служба

      Полковник

    • Місце поховання

      Ще не додано

    • Фото і відео

      Ще не додано

    • Україна пам'ятає

      Ще не додано

    • Спогади

      Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ять

    • Вшанування пам'яті

      Ще не додано

    • Публікації

      • Полковник Олег Гегечкорі загинув у бою за Київську область 8 березня 2022 року. Командир вертолітної ескадрильї встиг перед смертю знищити десятки колон російських окупантів. Посмертно воїна нагородили званням Героя України та орденом «За мужність» ІІ ступеня. Олег народився у Криму, його батько також служив у військовій авіації. Після строкової служби хлопець здобув професію вертолітника у Кременчуцькому льотному коледжі Харківського університету внутрішніх справ. Навчався одночасно ще на військовій кафедрі, отримав офіцерське звання та поїхав служити в Одесу. Після розформування військової частини Гегечкорі потрапив до 11-ої окремої бригади армійської авіації «Херсон» Сухопутних військ ЗСУ. Полковник Олег Гегечкорі провів за штурвалом понад двадцять років. Ще до 2014-го літав в Ліберії і Сьєрра-Леоне, служив у пошуковій бригаді. А з 2014 року своїм вертольотом він вивіз тисячі поранених бійців та доставив тонни гуманітарної допомоги у зоні АТО\/ ООС. Виконував бойові завдання у Дебальцевому, Волновасі, Амвросіївці та інших містах. За всі ці бойові операції був у 2016 році нагороджений орденом «За мужність» III ступеня. Також Гегечкорі працював інструктором та навчав польотам молодих курсантів. Після початку повномасштабного вторгнення Росії офіцер обороняв київський напрям, атакуючи ворожі колони. Здійснював по декілька вильотів на день. 8 березня 2022 року вилетів на виконання бойового завдання, але окупанти поцілили в його вертоліт з ПЗРК і він розбився поблизу села Бервиця Київщині. «Війна показала, хто чого вартий. Ходиш поруч із побратимами, спілкуєшся, на вигляд – звичайні люди. А коли треба, стискають зуби й роблять неможливе», – сказав Гегечкорі в інтерв'ю 2020 року. У Героя залишилися дружина, донька та син, який теж присвятив себе військовій авіації.
        Платформа пам'яті 'Меморіал'