- Укр
- Англ
Адамовський Олег Олегович (Марвел)
21 січня 1992 – 12 березня 2022Донецька обл. – Харківська обл.
Орден «Золота Зірка» (посмертно)
Біографія
Адамовський Олег Олегович народився 21 січня 1992 р. у с. Урожайне Донецької області. Мріяв бути професійним військовим ще з дитинства, коли уважно слухав розповіді батька про службу в армії. У 2014 р. із відзнакою закінчив Харківський національний університет Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Служив у 92-й окремій механізованій бригаді імені кошового отамана Івана Сірка, був учасником бойових дій на Сході України. 12 березня 2022 р. загинув під час оборони м. Харків. Група під його керівництвом під час виконання бойового завдання натрапила на ворожу засідку. Олег Адамовський до останнього прикривав відхід побратимів... Поховали воїна 15 березня 2022 р. у с. Велика Новосілка на Донеччині. Того ж дня ворожими снарядами було пошкоджено будинок, де він жив із дружиною. Перепоховали Олега Адамовського 19 березня 2023 р. у м. Харків, на алеї Слави. В Олега залишилася дружина.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Майор Олег Адамовський, позивний Марвел, загинув 12 березня 2022 року у бою під Харковом. Група під його керівництвом виконувала бойове завдання і потрапила в російську засідку. Ціною власного життя 30-річний командир прикрив відхід побратимів. Посмертно йому присвоїли звання Героя України. Адамовський народився на Донеччині. Мріяв бути професійним військовим ще з дитинства, коли уважно слухав розповіді батька про службу в армії. 2014 року закінчив Харківський національний університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба з відзнакою. Служив у складі 92-ї окремої механізованої бригади імені кошового отамана Івана Сірка. Чоловік часто жартував, що він супергерой Марвел, який здолає будь-якого ворога, тому обрав собі саме такий позивний. «За день до смерті чоловіку несподівано вдалося на кілька годин вирватися додому. Приїхав худий, неголений, змучений. Усе намагався говорити про якісь банальні речі, жартував. Просила, щоб берігся. Бо знала, що він готовий пожертвувати собою заради інших. Вранці 12 березня він поговорив із матір'ю. Ввечері я написала SMS. На одне він відповів, а на наступні – ні. Не знаходила місця. Зателефонував його товариш і повідомив, що Олег загинув. Потім розповіли, у воїнів було важливе завдання, успішне виконання якого зупинило б просування ворога. Це була третя спроба чоловіка його виконати. Побратими навіть відмовляли його. Казали, що небезпечно. Але він не відступив. Сказав, зробить усе, аби російська армія не зайшла до Харкова. Коли загін утретє рушив уперед, Олег ішов першим. Як група натрапила на засідку, він зробив усе, аби його побратими вийшли живими», – розповіла дружина Героя Анна. Олег був не лише професійним воїном, а й небайдужим громадянином. Завжди допомагав людям, які того потребували, та обездоленим тваринам. Після смерті воїна його дружина продовжує замість нього допомагати притулкам. Поховали Героя на рідній Донеччині. У майора Адамовського залишилися батьки та дружина.Платформа пам'яті 'Меморіал'