Кузієв Олег Олексійович (Кузя)

Старший солдат Олег Кузієв (позивний Кузя) загинув 19 серпня 2022 р. під час виконання бойового завдання в районі с. Олександрівка на Херсонщині. 26 вересня захиснику виповнилося би 25 років. Олег народився в с. Семихатки Одеської області. Здобув фах електрогазозварника в ПТУ. У 2016–2019 рр. брав участь в АТО / ООС, був звільнений після поранення. У мирному житті працював трактористом, помічником комбайнера у фірмі «Обрій» у с. Новокарбівка Одеської області. Поза роботою любив грати у футбол. Вільний час присвячував родині, особливо доньці. На третій день повномасштабного російського вторгнення, 26 лютого 2022 р., чоловік знову приєднався до Збройних сил України та вирушив захищати сім'ю і Батьківщину від ворога. Олег служив у 28-й окремій механізованій бригаді імені Лицарів Зимового Походу. Був гранатометником. «Олежка завжди був життєрадісною людиною, яка підтримувала всіх. 8 травня 2022 р. він дістав осколкове поранення лівої лопаткової ділянки, після чого переніс операцію з видалення уламка в Миколаєві та був переведений до Одеси на реабілітацію, під час якої його чекала ще одна операція. У цей час потрапила до лікарні й наша доня. Попри підготовку до другої операції, та й після неї він виривався до нас із донею в лікарню, щоб підтримати. Завжди пам'ятатиму його міцні обійми… Він завжди був поряд та підтримував нас, мріяв про швидше одужання, перемогу, повернення додому. Хотів бачити, як росте його маленька копія, його крихітка, яка так сумує за ним. Він розважав всіх діток у палаті, і наша Кірюша завдяки його підтримці одужувала і відновлювалась швидше. Він дуже її любив. Коли я була вагітна і ще не знала, на кого ми чекаємо, Олежка завжди казав, що там дівчинка, що в нього буде перша доця, він так про неї мріяв. Я пишаюся, що подарувала йому його мрію, на яку він так чекав, яку вчуся виховувати за двох. Після поранення наш татко 2 тижні насолоджувався часом, проведеним із сім'єю, і тішився донечкою, а потім повернувся на передову й далі обороняв наш спокій, проганяючи загарбників з нашої землі… Нам його не вистачає…» — написала дружина загиблого Марія. Поховали захисника у рідному селі. Вдома на Олега чекали дружина і донька.