Магрело Олег Петрович (Босий)

Молодший сержант Олег Магрело (позивний Босий) загинув 3 квітня 2023 р. у м. Бахмут Донецької області під час виконання бойового завдання. Дістав смертельні поранення, прикриваючи собою побратима. Захиснику було 48 років. Олег народився в м. Сарни на Рівненщині. Навчався у школі № 3 та у музичній за класом баяна. Опісля продовжив навчання у профтехучилищі № 22, після закінчення якого був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації почав працювати у Катеринівській виправній колонії, далі — у Городищенській. У 34 роки вийшов на пенсію за вислугою років. Мав звання прапорщика. Проживав із сім'єю у с. Ясининичі Рівненської області. До мобілізації працював на АЗС «ОККО». У вересні 2023 р. добровільно долучився до лав ЗСУ. Обіймав посаду старшого оператора антидронової рушниці у 3-й окремій штурмовій бригаді. «Ми з Олегом прожили разом понад 15 років. У нього до мене було неймовірне ставлення. Любив, був ніжним і розуміючим чоловіком. Підтримував й оберігав. Свого часу я три місяці перебувала в нейрохірургічному інституті. Доглядав за мною, лежачою, після операції. Казав, щоб я не переживала, що ми разом впораємося. Поважав, що я подарувала йому двох наших донечок. Був люблячим батьком. Називав їх лагідно Вітуська й Оксаночка. Вчив поважати старших, щоб були ввічливими, добрими та щирими. Брав із собою на риболовлю, разом ліпили вареники, смажили шашлики. Дітям важко без нього. Для мене він був усім, а я його втратила…», — розповіла дружина Вікторія. «Олег пішов захищати країну добровільно з 23 вересня 2023 р. Без проходження комісії. Бо мав висновок ВЛК, коли виходив на пенсію, що непридатний для служби ні в мирний, ні у військовий час. Коли з ним востаннє говорила, казав, що хоче, щоб діти зростали в мирі, що не повернеться, бо відчуває свою загибель. Казали, що того дня на позиції був обстріл, він відштовхнув молодшого побратима. Врятував, а в самого влучило. Він таким був у житті, допомагав усім, хто цього потребував», — додала Вікторія. Поховали Олега на Алеї Слави Героїв у м. Сарни. У захисника залишилися дружина, доньки, син від першого шлюбу й батьки.