- Укр
- Англ
Коваленко Олег Русланович (Коваль)
8 липня 2000 – 19 квітня 2024Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 23-річний сержант Олег Коваленко (позивний Коваль) загинув 21 квітня 2024 р. поблизу с-ща Урожайне на Донеччині. Під час важкого бою під обстрілами витягував поранених побратимів. Зміг врятувати трьох товаришів, а потім його життя обірвала ворожа міна. Олег народився у м. Дніпро. Жив у с-щі Черкаське. Закінчив Дніпровський центр професійно-технічної освіти та здобув фах слюсаря з ремонту колісних транспортних засобів, електромонтера з ремонту та обслуговування електроустаткування. У мирному житті працював у різних сферах та на різноманітних посадах: був заправником, будівельником, охоронцем. Займався боксом, брав участь у змаганнях, постійно займався своїм фізичним розвитком. Також любив футбол. Обожнював військову справу. У 18 років пішов служити за контрактом у 93-тю окрему механізовану бригаду «Холодний Яр». Брав участь у бойових діях на Донбасі. Потім вступив до військового інституту танкових військ НТУ «ХПІ», проте після 1-го курсу залишив навчання і пішов добровольцем в армію. Під час повномасштабної війни Олег служив у Державній спеціальній службі транспорту Міністерства оборони України. Був бойовим медиком штурмової роти. «Олег — це справжній побратим, людина з великої літери, ввічливий та сміливий, приклад того, яким повинен бути чоловік нашої нації», — зазначив його друг дитинства Олександр Матвєєв. Поховали героя у с. Вільне на Дніпропетровщині. В Олега залишились батьки.Платформа пам'яті 'Меморіал'