- Укр
- Англ
Саїк Олег Романович
22 грудня 1970 – 16 грудня 2022Тернопільська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Саїк Олег Романович народився 22 грудня 1970 р. у с. Чернелів-Руський Тернопільського району Тернопільської області. Мав середню спеціальну освіту, працював трактористом та будівельником. Під час повномасштабного російського вторгнення в Україну служив стрільцем-помічником гранатометника 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади. Загинув 16 грудня 2022 р. біля с. Спірне на Донеччині. Похований 30 грудня 2022 р. у родинному селі. Залишилися мама, дружина та чотири доньки.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Олег Саїк загинув у бою з окупантами 16 грудня 2022 року біля селища Спірне на Донеччині. Через 6 днів йому мало виповнитися 52 роки. Олег народився в селі Чернелів Руський Тернопільської області. Здобув середню спеціальну освіту. Працював трактористом і будівельником. Односельці пригадують його, як добру і щиру людину, яка могла приїхати на допомогу навіть серед ночі. У вільний час любив рибалити. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік приєднався до складу 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Служив на посаді стрільця-помічника гранатометника. «Це був найкращий чоловік. Дуже люблячий батько. Діти його просто обожнювали. Він чекав на появу третьої онучки. Дуже хотів приїхати на хрестини. Будував будинок для дочки. Не встиг», – розповіла дружина загиблого Наталя. «Олега Саїка у Чернелеві-Руському любили і поважали: майстер на всі руки, жартівник, веселун, завжди всіх послухає, завжди прийде на допомогу… А ще він – хороший син у матері Галини, люблячий чоловік дружини Наталії, неймовірний батько чотирьох дочок Галини, Олени, Мар'яни та Єлизавети, чудовий дідусь онуків Вікторії та Андрійка, товариський сусід, зрештою, гідний громадянин свого села! Так сталося, що на весіллі Мар'яни він не зміг бути: захищав Україну. Жартував, що на хрестини майбутньої онуки приїде. Не судилося! Але діти та онуки Олега Саїка завжди будуть його пам'ятати і гордитися ним! Бо Герої не вмирають!» – зазначили у громаді. Поховали захисника у рідному селі. Вдома на Олега чекали мама, дружина, чотири доньки, рідні та близькі люди.Платформа пам'яті 'Меморіал'