Мудрак Олег Васильович (Сухар)

35-річний майор Олег Мудрак (позивний Сухар) помер 21 лютого 2023 р. у Дніпрі внаслідок зупинки серця. Це сталося через 5 місяців після того, як воїн повернувся з російського полону. Офіцер обороняв Маріуполь та завод «Азовсталь», пройшов полон і тортури окупантів, перебував у в'язниці в Оленівці під час теракту. Під час обміну полоненими 21 вересня 2022 р. повернувся виснаженим, із серйозними проблемами зі здоров'ям. Олег народився у Києві. Навчався в Національному університеті «Острозька академія». З 2014 р. брав участь у російсько-українській війні. Був командиром 1-го батальйону окремого загону спецпризначення НГУ «Азов». Після повномасштабного вторгнення боронив Маріуполь. У березні був нагороджений орденом Богдана Хмельницького III ступеня. У травні 2022 р. разом із побратимами потрапив у полон до росіян. «Сталевий чоловік, моя опора, моя гордість, мій маяк і приклад характеру! Він горів цим життям, насолоджувався і запалював серця всіх людей навколо. Він зробив усе можливе, щоб я став таким, яким є. Тому він ніколи не зникне з моєї голови та серця. Він завжди казав, що не хотів, аби його смерть була святом сліз. Хотів, щоб разом зібралися його люди і, посміхаючись, згадували найкращі моменти, пов'язані з ним. Слова, які мені спадають на думку, такі: живи так, щоб страх смерті ніколи не бентежив твоє серце; нікому не заважай вірити у те, у що вони вірять; поважай інших, їхні погляди та вимагай такої самої поваги до себе; люби життя, роби його кращим, прикрашай все навколо себе, прагни жити довго, на благо свого народу, а коли прийде твоя година — помри і не будь, як ті, чиї серця сповнені страху смерті; співай свою смерть і, загинувши героєм, повернися додому! Ці слова про нього. Він ніколи не боявся старої з косою. Я впевнений, він вирушив у свою дорогу без страху, у супроводі неймовірно красивих Валькірій. І того ж дня потрапив у ту залу, де побачив своїх друзів, які чекали його з усіма почестями!» — написав племінник воїна Данило Мудрак. Тіло офіцера кремували. Прах поховали на Лук'янівському військовому кладовищі у Києві. В Олега залишилися мама, брат, рідні, друзі та побратими.