Крет Олег Євстахійович (Поет)

Солдат Олег Крет (позивний Поет) загинув 26 січня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Новокалинове на Донеччині. 7 лютого захиснику виповнилося би 35 років. Олег народився і жив у м. Львів. Навчався у ліцеї «Оріяна». Згодом закінчив Львівське вище професійно-технічне училище та здобув фах електромонтажера з ремонту та обслуговування електроустаткування 3-го розряду. У цивільному житті працював електриком на заводі решіткового настилу у Львові. Захоплювався поезією, писав вірші. Чоловік долучився до лав захисників у березні 2023 р. Олег служив у 71-й окремій єгерській бригаді десантно-штурмових військ ЗСУ. Воював на південному та східному напрямках фронту. «Для мене він завжди буде молодшим братом, навіть якщо вищий і дужчий за мене. У ньому було стільки любові й добра до рідних, близьких, він умів по-справжньому пробачати. Завжди усміхнений, надзвичайно чутливий, його вірші сповнені емоцій, які йому не завжди вдавалося висловити у житті. Працюючи електриком, захоплювався тематикою відновлюваних джерел енергії, багато про це читав і навіть встановив сонячні панелі. Обожнював велопрогулянки, навіть коли погода зовсім цьому не сприяла, і дуже любив тварин. Чорнинка (наша кішка) ніколи від нього не відходила, коли він бував удома. Його шлях воїна (Запорізький та Авдіївський напрямок) був недовгий — близько 11 місяців, але я знаю, що подолав він його якнайкраще, бо тільки так і вмів. Командир Олега написав мені вже після його загибелі: «Ваш брат був сміливим хлопцем. Не дуже спритний і швидкий, зате сильний і витривалий. І ніколи не боявся йти виконувати нашу нелегку роботу. Честь». Він хотів, дуже хотів жити в мирній Україні, працювати, мріяти, писати вірші, любити, але загинув як воїн, захищаючи мене, рідних, нас. Один із його віршів, який дуже доречний у наших складних умовах: «Найбільше зло — це незнання, найбільший гріх — когось судити. Вони народжують щодня мільйони бід по всьому світу...» — поділилася сестра загиблого Марія Крет. Поховали захисника на Полі почесних поховань Личаківського кладовища у Львові. В Олега залишилися мама, брат, двоє сестер, племінники та свояки. Посмертно боєць нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.