Беца Олег Юрійович

33-річний молодший сержант Олег Беца загинув 12 вересня 2022 р. поблизу с. Миролюбівка на Херсонщині. Під час Херсонського контрнаступу ворожий танк влучив у БМП, командиром якої був Олег. Понад 1,5 року герой вважався зниклим безвісти і лише у липні 2023 р. евакуаційним групам вдалося знайти на полі бою рештки тіл, які належали воїнам ЗСУ. Через 19 місяців після загибелі бійця рідних сповістили, що ідентифіковані рештки належать Олегу та його побратиму. Олег народився у м. Берегове Закарпатської області. Після закінчення школи проходив строкову військову службу у військовому суді Львівського гарнізону. Із 2014 р. добровільно брав участь в АТО / ООС. Спочатку служив у лавах батальйону «Ведмеді», який згодом став частиною 24-ї бригади, потім — у НГУ та 128-й ОГШБр. Звільнився у 2019 р.. Мріяв про сім'ю і спокійне життя, але вторгнення окупантів 24 лютого 2022 р. спонукало його повернутися до війська. 12 березня 2022 р. Олег у складі 128-ї окремої гірсько-штурмової бригади вирушив до Запорізької області. Самостійно прийняв рішення долучитися до 1-го гірсько-штурмового батальйону, оскільки там були його побратими з 2014 р. Обіймав посаду навідника БМП. 14 травня 2022 р. був поранений під час штурму в районі с. Вишневе Запорізької області. 15 серпня, після лікування та реабілітації, повернувся на фронт, сказавши рідним, що не може залишити своїх побратимів. За весь період служби боєць отримав чимало нагород, зокрема «За участь в АТО», «За участь у параді до Дня Незалежності України 2017 р.», медаль «Захиснику Вітчизни». Посмертно був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. «Олег був надзвичайно хоробрим, допитливим, щиро любив військову справу, практично ніколи не розповідав про війну та свою роботу. Коли ми бачилися востаннє, брат повертався на фронт після реабілітації і казав, що потрібен побратимам. На жаль, майже всі, кого він мав на увазі, загинули у боях за Херсонщину», — розповіла його рідна сестра Євгенія. «Олег був неймовірно сміливим, веселим і людяним хлопцем. Воював із 2014 р. Він із тих мегахоробрих воїнів 128-ї бригади, на яких мали будуватися нові 3СУ. Але саме такі герої гинуть», — додав побратим Іван Белецький. Військового поховали на Алеї Героїв у рідному місті. В Олега залишилися мама, сестра, кохана, родичі, друзі та побратими.