Мартинюк Олександр Анатолійович (Мартин)

Старший солдат Олександр Мартинюк (позивний Мартин) загинув 26 жовтня 2022 р. біля с. Одрадівка на Донеччині. Виконуючи бойове завдання, боєць дістав смертельні поранення під час ворожого мінометного обстрілу. За 4 дні до цього йому виповнилося 48 років. Олександр народився в Рівненській області. Закінчив 9 класів середньої школи. Потім вступив до Млинівського технікуму на спеціальність «Ветеринарна медицина». Згодом оселився в Києві. Був одружений. Багато працював, щоб забезпечити родину, з якою любив проводити вільний час. У 2015–2016 рр. брав участь в АТО на території Донецької та Луганської областей, був стрільцем-зенітником одного з підрозділів ЗСУ. Під час повномасштабного російського вторгнення чоловік знову став на захист України від окупантів. Воював у лавах 30-ї окремої механізованої бригади імені князя Костянтина Острозького. Служив у кулеметному взводі. «Мій брат Олександр був хорошою людиною. Найкращим братом і найкращим дядьком у світі. Після смерті мами і тата він був для мене мудрим порадником і захисником. Я була найщасливіша сестра у світі. Він навіки у моєму серці, бо безглузда смерть і клята війна розлучила нас. Олександр із честю виконав обов'язок із захисту своєї держави, він із першого дня пішов захищати Україну», — розповіла сестра воїна Світлана. Поховали захисника у рідному селі Яполоть на Рівненщині. В Олександра залишилися дружина Тетяна, син Владислав, рідні, друзі та побратими.