Розгон Олександр Адамович

Олександр народився 12 вересня 1991 року в селі Долинка, де й пройшли його дитячі та шкільні роки. У 2008 році закінчив Івахнянську школу. У нього була велика та гарна родина – мама, тато, два брати і він. Але ще з дитинства життя підносило Олександру гіркі уроки. У 14-річному віці він втратив маму – найдорожчу і найважливішу жінку у своєму житті. Тоді раз і назавжди попрощався з дитинством, залишившись із одним крилом. Та його випробування на цьому не завершились – у 2017 році не стало й тата. І хоча Олександр був середнім братом, але для своїх братів він став і мамою, і татом, і другом, і порадником. Він доглядав за домашнім господарством і завжди в усьому допомагав братам. Деякий час працював у місті Києві на будівництві. Як і кожен справжній чоловік, проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.

У нашого Героя було велике, чисте серце, яке могло обігріти і зцілити всіх довкола. В його очах були лиш доброта, любов і легкий смуток, навіяний життям. У нього було все життя попереду: мрії, подорожі, улюблена робота, кохана, сім’я, діти, онуки… Але у лютому 2022 розпочалась повномасштабна війна. Вже в квітні 2022 року він одягнув форму, взяв до рук зброю і вступив до лав Збройних Сил України, щоб очистити українську землю від ненажерливого, окривавленого російського окупанта. Був водієм-механіком у складі 5-ї окремої штурмової бригади. Як зазначив командир військової частини: «Олександр гідно виконував свій військовий обов’язок».

13 травня 2023 року внаслідок ураження евакуаційного транспорту в районі населеного пункту Іванівське Бахмуцької громади Донецької області старший солдат Олександр Розгон загинув.

Поховали Героя 18 травня 2023 року в селі Долинка з усіма належними Захиснику почестями.