Баланецький Олександр Дмитрович
7 лютого 1984 – 20 березня 2022Чернівецька обл. – Київська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Баланецький Олександр Дмитрович народився 7 лютого 1984 р. у с. Валява Кіцманського району Чернівецької області. З дитинства мріяв захищати права людини, тому після закінчення Кіцманської загальноосвітньої школи вступив до Прикарпатської філії Академії внутрішніх справ України, пізніше — до Львівського державного університету МВС України, де здобув кваліфікацію юриста. Працював в юридичному управлінні Чернівецької міської ради на посаді заступника начальника відділу правового забезпечення з питань земельних відносин та будівництва. Олександр був фаховим юристом, членом Ради адвокатів України в Чернівецькій області, гідно представляв інтереси місцевого самоврядування. Загинув 20 березня 2022 р. під час наступальної операції у с. Дмитрівка Бучанського району Київської області. Похований на алеї Слави Центрального кладовища м.Чернівці.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- 38-річний солдат Олександр Баланецький загинув 20 березня 2022 року у бою з російськими окупантами в районі села Дмитрівка на Київщині. Олександр народився у селі Валява Чернівецької області. Дуже захоплювався автомобілями ще з дитинства. Любив їздити за кермом, допомагав татові ремонтувати техніку, усе робив по господарству. Після закінчення школи навчався у Прикарпатському факультеті Національної академії внутрішніх справ України. А потім вступив у Львівський державний університет внутрішніх справ МВС України. Олександр майже 14 років працював юристом у Чернівецькій міській раді. Також був членом Ради адвокатів Чернівецької області. За словами колег, був одним із кращих юристів міської ради. У 2015 році чоловік підписав контракт на рік із Державною прикордонною службою. Служив у Чернівецькому прикордонному загоні імені генерал-хорунжого Олександра Пилькевича. Після служби повернувся на свою цивільну роботу. Коли почалася повномасштабна війна, Олександр з перших днів приєднався до лав Збройних сил України. Служив у 10-й окремій гірсько-штурмовій бригаді. «Саша був коханим чоловіком, люблячим батьком, зразковим сім'янином, надійною опорою і підтримкою для рідних. Він завжди приходив на допомогу, був веселим і привітним, душею компанії. Саша, коли дзвонив, ніколи не жалівся. 15 березня він подзвонив мені і сказав: “У мене все нормально. Я тебе люблю, цьомаю. Папа”. Це був його останній дзвінок і останні його слова», – розповіла дружина Тетяна. «Немає слів. Сльози застилають очі. Світла, добра, розумна людина, завжди усміхнений, ввічливий,чесний. Справжній патріот. Вічна пам'ять та царство небесне», – написала подруга Лілія Одінцова. Посмертно Олександр нагороджений медаллю «На славу Чернівців». Поховали військовослужбовця на Алеї Слави Центрального кладовища у Чернівцях. Не дочекалися свого захисника з війни батьки, дві сестри, дружина Тетяна та донька від першого шлюбу Олександра.Платформа пам'яті 'Меморіал'