Борзило Олександр Ігорович (Борзий)

32-річний сержант Олександр Борзило (позивний Борзий) загинув 24 вересня 2023 р. у бою з ворогом біля с. Роботине Запорізької області. Коли у бліндаж прилетів снаряд ворожого танка, він закрив собою підлеглих. Вибуховою хвилею бійцю пошкодило внутрішні органи — травми були смертельними. Олександр — уродженець Луганської області. Був жителем м. Сватове. Мав середню освіту. Працював у Сватівській психіатричній лікарні, був начальником реабілітаційного центру з трудотерапії. Любив природу, обожнював риболовлю та полювання. У квітні 2022 р. Олександр добровільно прийшов до військкомату та згодом був мобілізований до Збройних сил України. Службу проходив у 65-й окремій механізованій бригаді. Обіймав посаду командира бойової машини, командира відділення. За словами рідних, за період служби він здійснив 26 диверсійно-розвідувальних виходів. За станом здоров'я міг перевестися в тил, проте весь час повторював: «Я не можу залишити своїх побратимів». «Мій брат дійсно був дивовижною людиною. Я не можу, пригадуючи його, не посміхнутися… Упродовж усього життя він — світло й душа нашої родини, скільки спогадів… і всі тільки з усмішкою на вустах та сльозами на очах. Ми всі стали біженцями з 8 квітня 2022 р. Коли наше місто окупували, нам вдалося виїхати. Мій брат одразу пішов до військкомату добровольцем і з квітня 2022 р. був на «нулі». Для всіх нас він — Герой, це не порожні балачки, а констатація факту. Брат мав медичні підстави продовжити службу в безпечному місці, але він не міг, думки про те, що він буде не зі своїми хлопцями, його мучили, і наостанок він їх врятував… Коли 24 вересня 2023 р. о 5.00 в бліндаж прилетів снаряд ворожого танка, він закрив собою своїх побратимів, яких уже 26-й та останній раз вів у бій. Всі вижили, загинув тільки наш Саша, хлопців трохи посікло уламками. А він був весь ціленький, не витримали внутрішні органи, хоч до останнього боровся, помирав у муках на руках бойового медика майже годину…» — розповіла рідна сестра загиблого Наталія Данилишина. Похований воїн у с. Веселянка Запорізької області. В Олександра залишилися батько Ігор, сестра Наталія та дружина Тетяна.