Карась Олександр Іванович (Кабась)

Матрос Олександр Карась (позивний Кабась) загинув 13 березня 2023 р. у с-щі Пакіно (росія). Він був закатований у полоні. Захиснику назавжди 29 років. Олександр народився у м. Приморськ Запорізької області. Закінчив Бердянський машинобудівний ліцей. За спеціальністю — механік. У Донецьку пройшов строкову військову службу. У 2014 р. добровольцем брав участь в АТО. «У 2015 р. Сашко звільнився, але ненадовго, бо не зміг себе знайти серед цивільних. Наступного року знову уклав контракт, бо це було його життя. Він жив побратимами», — розповіла наречена Христина Матяж. Із 2019 р. Олександр служив у 36-й окремій бригаді морської піхоти. Був водієм БТР. Під час повномасштабного вторгнення захищав Маріуполь. «Про нього тільки добрі спогади! Люблячий батько, чудовий друг. Він завжди був позитивним, веселим, порядним. Людина свого слова. Дуже сумую за ним! Серце просто рветься від болю! Коли він приїжджав додому на вихідні або у відпустку, радості не було меж... Наш Сашко приїхав! Востаннє я збирала його на службу 2 грудня 2021 р. І потім був тільки відеозв'язок», — додала наречена. У квітні 2022 р., під час прориву з комбінату Ілліча, Олександр із побратимами потрапив у полон. «Останнє повідомлення від нього було 11 квітня: «Я живий, буде зв'язок — наберу». І все. А потім були постійні дзвінки та розшук по каналах полонених. Знала, що живий, чекала. Думала, з квітами зустріну. Зустріла… Тільки не з квітами радості та життя, а з чорною стрічкою. Сашка закатували. Він помер у полоні 13 березня 2023 р. І все. У труні не він, а я. У Сашка лишилася маленька донечка Єлизавета, яка ніколи більше не обійме татка, а він оберігатиме свою «Зізю» з небес. Про донечку, як сильно він хоче її побачити, обійняти, про те, як вона росла, про її перші слова Сашко розповідав своєму співкамернику Вільгельму. Після обміну він і розповів нам, що Сашко не витримав страшних катувань. Він назавжди для нас — Герой! Українець, мужній воїн. Назавжди вірний! Назавжди в строю!» — зазначила Христина. Матрос Олександр Карась нагороджений медаллю «За бездоганну службу». Вдома на захисника чекали донечка, батьки та наречена. Поховали Олександра 10 травня 2024 р. на військовому цвинтарі у с-щі Кушугум Запорізької області.