- Укр
- Англ
Кірсанов Олександр Миколайович (Кіра)
25 жовтня 1993 – 26 лютого 2022Сумська обл. – Донецька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Олександр Кірсанов (позивний Кіра) загинув 26 лютого 2022 р. під час виконання бойового завдання поблизу м. Сєвєродонецьк на Луганщині. Офіцеру було 28 років. Олександр народився у м. Білопілля Сумської області. Його разом зі старшою сестрою і братом виховувала мама. Хлопець з дитинства хотів стати військовослужбовцем. Після школи пішов на строкову службу. Там остаточно вирішив пов'язати своє життя з військовою справою та залишився у ЗСУ. Служив у 27-й реактивній артилерійській бригаді, був командиром реактивної системи залпового вогню «Ураган». У складі цієї бригади воював на Донбасі з 2014 р. Обороняв м. Дебальцеве, м. Щастя та інші населені пункти Луганської та Донецької областей. На службі Олександр зарекомендував себе як відповідальний і мужній воїн. Згодом продовжив удосконалювати себе у військовій справі. Вступив на факультет ППО Харківського національного університету Повітряних сил імені Івана Кожедуба. Під час навчання Олександр згуртував біля себе курсантів, був командиром групи. У вільний час створював вироби зі шкіри. Нині гаманцями Олександра Кірсанова користується чимало його друзів-офіцерів. Із липня 2021 р. у складі 79-ї окремої десантно-штурмової бригади захищав кордони Луганської області. Олександр Кірсанов командував батареєю. На початку повномасштабного російського вторгнення його бригада однією з перших прийняла бій із окупантами на тій території. За словами побратима Віталія, упродовж 10 днів вони виконували бойові завдання. Їхня машина ЗПРК прикривала відхід інших підрозділів. Коли вийшли з-під ворожого вогню, Віталій та Олександр знову мали повернутися на позиції, аби зустріти російський десант. В їхні позиції влучили два ворожі снаряди, внаслідок чого Олександр отримав травми, несумісні з життям. «День, коли я дізналася, що мій чоловік загинув, був найстрашнішим для мене. Вранці ми ще спілкувались, а ввечері мені повідомили, що тебе немає. Ти був для мене прикладом, моєю гордістю, моїм другом та коханою людиною. У мене забрали мою найбільшу цінність — мою сім'ю. Мого чоловіка», — зазначила дружина офіцера Аліна. Поховали захисника на Краснопільському військовому цвинтарі у м. Дніпро. В Олександра залишилися батьки, сестра, брат і дружина. Старший лейтенант Олександр Кірсанов посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'