- Укр
- Англ
Басалига Олександр Олександрович (Монгол)
18 серпня 1991 – 9 березня 2023Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший лейтенантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Олександр Басалига (позивний Монгол) загинув 9 березня 2023 р. у бою з окупантами за м. Бахмут Донецької області. Воїну назавжди 31 рік. Олександр народився і виріс у м. Дніпро. Із 2014 р. був військовим. Спочатку служив у 1-й окремій танковій бригаді. Був навідником, потім став командиром танка. Брав участь в АТО / ООС, зокрема у боях за Дебальцеве. У 2016 р. був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. У 2021 р. закінчив Військовий інститут танкових військ НТУ «ХПІ» та здобув ступінь магістра за спеціальністю «Озброєння та військова техніка». Отримав професійну кваліфікацію інженера-механіка, офіцера тактичного рівня. Після випуску розпочав службу в 93-й окремій механізованій бригаді «Холодний Яр». Під час повномасштабного вторгнення був командиром роти. У грудні 2022 р. був нагороджений медаллю «Захиснику Вітчизни». «Я ніколи не зустрічала таких людей, як Саша. Добрий, щирий, справедливий і сміливий! Здавалося, він завжди знає, як вчинити правильно, і нічого та нікого не боїться. Я досі не розумію, як в одній людині може поєднуватись така сила, витримка, ніжність і турбота. Він був відкритою і теплою людиною, для багатьох став прикладом, а для мене — світлом. Я знала: якщо ми разом, то все можна вирішити. Не було важливо, де ми, але завжди мали відчуття дому. Ми багато мріяли, він мав величезну жагу до життя. Коли ми познайомились, Саша вже був військовим. Ще у 2014 р. він пішов боронити Україну. Став офіцером, служив у штабі. Коли почалось повномасштабне вторгнення, пішов у піхоту, але його завжди тягнуло до техніки. На службі він був стриманий і зосереджений, у підлеглих викликав повагу. Я завжди казала йому, що пишаюся ним. І завжди буду. Він — мій Герой!» — розповіла дружина офіцера Катерина. Поховали воїна на Алеї Героїв Краснопільського кладовища у м. Дніпро. В Олександра залишилися батьки, дружина, сестра, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'