- Укр
- Англ
Бойко Олександр Олександрович (Санич)
3 грудня 1981 – 3 червня 2017Миколаївська обл. – Луганська обл.

Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Народився 3 грудня 1981 р. у м. Вознесенськ на Миколаївщині. Закінчив Вознесенську загальноосвітню школу № 7. У 1999 р. вступив до Одеського інституту сухопутних військ, у 2004 р. отримав диплом за спеціальністю «Інженер з експлуатації та ремонту ракетно-артилерійського озброєння». У 2004 р. розпочав службу у Збройних силах України на посаді інженера реактивного артилерійського дивізіону бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади (м. Яворів), у 2004–2005 рр. — заступник командира гаубичної самохідно-артилерійської батареї з озброєння гаубичного самохідно-артилерійського дивізіону 53-ї бригадної артилерійської групи 24-ї окремої механізованої бригади. Із березня 2005 р. упродовж десяти років проходив службу у 8-му окремому полку спеціального призначення (м. Хмельницький) на посадах командира групи спецпризначення загону спеціального призначення, помічника начальника служби ракетно-артилерійського озброєння технічної частини, з 2012 р. —на посаді старшого офіцера розвідувально-інформаційного відділення штабу полку. Від початку антитерористичної операції на Сході України брав участь у бойових діях, зокрема в обороні Луганського аеропорту. У квітні 2015 р. був переведений до Національної гвардії України, обійняв посаду заступника командира загону — командира 2-ї розвідувально-пошукової групи спецпризначення окремого загону спецпризначення «Вега-Захід» Західного ОТО НГУ, дислокованого у м. Івано-Франківськ. У 2014–2017 рр. неодноразово перебував у районі проведення АТО, виконував бойові завдання з проведення розвідувально-пошукових заходів, ведення спеціальної розвідки як безпосередньо на лінії зіткнення, так і в районах, де проводились оперативно-профілактичні заходи з протидії незаконним збройним формуванням. Зокрема, затримав російського офіцера-розвідника, який діяв на боці сепаратистів, виявив місце дислокації ворожого польового табору на 1500 осіб. 30 квітня 2017 р. уже уп'яте вирушив у відрядження на Схід — до Луганської області. 3 червня 2017 р. о 6.00 розвідувальна група у складі 6 осіб на чолі з підполковником Бойком вийшла з м. Золоте на завдання. Поблизу с. Катеринівка та окупованого міста Первомайськ розвідники потрапили під вогонь противника. Це сталося неподалік залізничної станції «Садовий», у лісосмузі біля Кабанячого поля. Близько 17.00 група повернулась у розташування 24-ї ОМБр у м. Золоте. За словами бійців, під час бою близько 10.28 командир дістав численні кульові поранення, йому намагалися надати першу медичну допомогу, але він помер. Евакуювати тіло не вдалося через обстріл. Пізніше, повернувшись на місце бою, його не знайшли. Лише 12 серпня в МВС України повідомили, що тіло загиблого було знайдене пошуковою групою і доставлено у Сєвєродонецьк. 16 серпня 2017 р. Олександру Бойку було посмертно присвоєне військове звання полковника, а 19 серпня на майдані Незалежності у Хмельницькому з офіцером попрощалися сотні містян. Напередодні другої річниці загибелі, 1 червня 2019 р., на могилі Олександра було урочисто відкрито та освячено пам'ятник.Військова служба
Полковник, Заступник командира загону45 полк оперативного призначення НГУВідзнака «За участь в антитерористичній операції»
Звання «Почесний громадянин м. Хмельницького»
Орден «За мужність» III ступеня
Загинув 3 червня 2017 р. унаслідок обстрілу під час виконання бойового завдання в районі с. Катеринівка Попаснянського району Луганської області.- м. Хмельницький, кладовище "Ракове", алея Слави
Місце поховання
Фото і відео
Україна пам'ятає
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Публікації
Ще не додано