Чупилко Олександр Олександрович (Шуня)

Штаб-сержант Олександр Чупилко загинув 26 березня 2022 р. у Маріуполі Донецької області. Він разом зі своїми побратимами з перших днів повномасштабного вторгнення виконував бойові завдання в районі заводу «Азовсталь». Там дістав поранення, несумісні з життям. Воїну було 46 років. Олександр народився у с. Милове на Херсонщині. Після закінчення 11-го класу вирішив вступати на факультет агрономії Каховського державного аграрного технікуму. Провчившись один курс, пішов на строкову службу в армію. Два роки прослужив в аеромобільних військах. Повернувшись додому, продовжив навчатися в технікумі. А у 2002 р. переїхав жити до Маріуполя. Там вступив на службу до в/ч 3057. Працював у різних підрозділах. У 2003 р. Олександр познайомився зі своєю майбутньою дружиною Іриною. Вона саме переїхала до Маріуполя. Пара почала зустрічатися, а вже через три роки побралася. У 2007 р. в Олександра та Ірини народився син. «Саша був дуже надійним та спокійним чоловіком. Добрим батьком, — згадує свого чоловіка Ірина Чупилко. — У мене ще є донька від першого шлюбу, то вона одразу почала його називати татом, хоч він і не рідний для неї». Чоловік захоплювався футболом. Був фізично розвиненим, підтримував спортивну форму. Брав участь у різних змаганнях, зокрема представляв свою військову частину у футбольних матчах. Ще у 2014 р. Олександр Чупилко брав участь у визволенні Маріуполя від російських окупантів. А 24 лютого 2022 р. рано-вранці пішов у військову частину. Після цього додому він більше не повернувся. Дружина захисника два роки не мала жодних звісток про долю чоловіка. Вона сподівалася на краще, вірила, що він живий. Але в березні 2024 р. отримала інформацію про збіг ДНК. Воїна поховали у рідному селі на Херсонщині. У чоловіка залишилися дружина, син, падчерка, молодша сестра та батьки. Посмертно Олександра Чупилка було нагороджено орденом «За мужність» ІІІ ступеня.