Дезік Олександр Олександрович (Арес)

Командир гармати Олександр Дезік (позивний Арес) загинув 17 травня 2022 р. біля м. Бахмут на Донеччині під час обстрілу з «Точки-У». За два місяці до загибелі захиснику виповнилося 24 роки. Олександр народився у м. Городок Хмельницької області. Виховували його мама та бабуся з дідусем. Навчався у Городоцькому ліцеї № 2. Дуже любив історію України і захоплювався міфологією. Його улюбленим героєм був бог війни Арес. І саме такий позивний був у хлопця, коли він згодом служив у війську. Здобув фах зварювальника в Ярмолинецькому професійному ліцеї. Мріяв здобути вищу освіту, однак пішов на строкову службу в армію. Коли повернувся, намагався знайти гарну роботу. Але потім вирішив стати військовослужбовцем. Коли почалося повномасштабне російське вторгнення, Арес вирушив захищати Україну у складі 44-ї окремої артилерійської бригади імені гетьмана Данила Апостола. Брав участь в боях за Бучу на Київщині. Потім поїхав до Польщі на навчання з використання новітньої зброї. Після того вирушив захищати Донбас. Хлопець ніколи не розповідав мамі про те, що відбувається на фронті. Завжди казав, що у нього все добре. 24 квітня 2022 р., на Великдень, він освідчився своїй дівчині Анастасії. Закохані планували одружитися після війни. Однак менше ніж через місяць Олександр загинув. Поховали захисника на Алеї Слави у рідному місті на Хмельниччині. В Олександра залишилися мама і наречена. Старший солдат Олександр Дезік посмертно нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.