- Укр
- Англ
Іванченко Олександр Олександрович (Біцепс)
21 липня 1999 – 3 листопада 2023Київська обл. – Донецька обл.
Біографія
Народився 21 липня 1999 в селі Микуличі Бучанського району Київської області. У 2019 році підписав контракт, у 2020 році поповнив лави АТО, захищав нашу землю на сході України. З початку повномасштабного вторгнення вступив до лав 80-ї окремої десантно-штурмової бригади Був командиром розвідувального відділення, 2-го десантно штурмового батальйону, розвідувального взводу. Успішно виконував бойові завдання у таких містах і населених пунктах як: Вознесенськ, Кашпиро-Миколаївка, Трудолюбівка, Добрянка, Зелений-гай, Кобзарці, Богородичне, Берестове, Піски Радьківські, Оскіл, Сенькове, Ізюм, Серебрчнське лісництво, Торське, Дібрва, Зарічне, Іванівське, Бахмут, Кліщіївка, також брав участь у Харківській операціїВійськова служба
Молодший сержантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Молодший сержант Олександр Іванченко, позивний Біцепс, загинув 3 листопада 2023 року в районі села Кліщіївка Бахмутського району Донеччини. У бою з окупантами отримав смертельну вибухову травму. Воїну було 24 роки. Олександр Олександрович народився в селищі Бородянка Київської області. Жив у селі Микуличі. Закінчив Немішаївський агротехнічний коледж за спеціальністю «Ветеринарна медицина». Після закінчення коледжу у 2019 році підписав контракт із ЗСУ. Він захоплювався військовою справою, тому вирішив присвятити цьому своє життя. Постійно навчався та розвивався в цій сфері. З 2020 року чоловік виконував бойові завдання на території ООС. Під час повномасштабного вторгнення Олександр воював за свою країну в лавах 80-ої окремої десантно-штурмової бригади. Був командиром розвідувального відділення. Виконував бойові завдання на Миколаївщині, Харківщині й Донеччині. За успішне виконання службових обов'язків військовий був нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня та відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Саша був люблячим чоловіком і найкращим батьком. У нього було багато планів, в очах палав вогонь та жага до життя. Безстрашний і хоробрий та водночас такий ніжний, добрий і життєрадісний», – розповіла дружина загиблого Анна. Поховали десантника в селі Микуличі Київської області. У Героя залишилась батьки, двоє молодших братів, дружина та донька, яка народилася в 2023 році.Платформа пам'яті 'Меморіал'