Коваленко Олександр Олексійович (Тяга)

41-річний захисник Олександр Коваленко (позивний Тяга) загинув 15 жовтня 2023 р. біля с-ща Хромове на Донеччині. Під час виконання бойового завдання потрапив під ворожий артилерійський обстріл та дістав смертельні поранення. Олександр народився у м. Фастів Київської області. У 1999 р. закінчив школу № 9. Після закінчення залізничного училища працював машиністом моторвагонного депо у рідному місті. У лютому 2014 р. був відзначений державною нагородою «Почесний залізничник» за попередження залізничної катастрофи під час роботи ДРГ на залізничних коліях у період Революції гідності. Під час великої війни здобув вищу освіту в Українському державному університеті залізничного транспорту. Із початком повномасштабного вторгнення чоловік став на захист України, приєднавшись до столичної ТРО. Служив у 208-му батальйоні 114-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. За час служби був нагороджений медалями «Незламним героям російсько-української війни» та «За оборону рідної держави». «Він був побратимом мого батька, прекрасна людина з великим серцем, чудовий батько, душа компанії», — розповіла Катерина Бодарацька. «Бог відміряв йому коротке, але яскраве життя, гідне пам'яті… Був активним у житті, яскравим і неординарним. Не зациклювався на досягнутому. Балотувався у депутати, впевнений, там би приніс багато користі. Жити, творити... планів було багато, якби не клята війна. Саша міг не йти... Машиніст має бронь, але це не про Сашу... Він не міг стояти осторонь. І так боляче, коли кров'ю доводять відому істину — відходять завжди кращі. Сашо, чому так? Не знаю, може твоїм іменем назвуть вулицю чи електропоїзд, суть не в цьому. Порожнеча пройде, а пам'ять залишиться. Ти недаремно прожив і гідно, пам'ять по тобі продовжуватиме твоє духовне життя в думках усіх тих, хто знав і поважав Олександра Коваленка», — написав Віктор Гарвона. Поховали Олександра на Алея Слави Інтернаціонального кладовища в рідному Фастові. Вдома на захисника чекали мама, сестра й донька.