- Укр
- Англ
Козир Олександр Олександрович (Студент)
27 серпня 2002 – 7 вересня 2023Чернігівська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олександр Козир (позивний Студент) загинув 7 вересня 2023 р. у бою за м. Бахмут Донецької області. 27 серпня йому виповнився 21 рік. Олександр народився у м. Ніжин Чернігівської області. У 2017–2019 рр. навчався у Ніжинському обласному педагогічному ліцеї. У 2023 р. закінчив Київський національний лінгвістичний університет за спеціальністю «Турецька мова і література та переклад». Займався панкратіоном. Грав на гітарі. Любив читати книжки. Обожнював тварин, особливо котів. Вже під час війни у Бахмуті врятував чорне кошеня, яке назвав Василем. Смачно готував для сім'ї. Найулюбленіша кухня — грузинська. Обожнював подорожувати. На запитання: «Як справи?» у будь-якій ситуації відповідав: «Краще за всіх». Під час повномасштабної війни хлопець захищав Батьківщину в лавах 3-ї окремої штурмової бригади Збройних сил України. Обіймав посаду помічника гранатометника. Разом із побратимами мужньо виконував бойові завдання та сміливо йшов у бій. За досягнення був нагороджений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Сміливий, відважний, мужній і хоробрий, мав сталевий характер, жагу до справедливості і водночас був добрим, сором'язливим, емпатичним і люблячим. Мав грандіозні плани на майбутнє, але загинув з вірою у перемогу. Патріот своєї країни!» — розповіла хрещена загиблого Ірина Венжега. Поховали молодого воїна на Бортничанському кладовищі у Києві. В Олександра залишилися батьки, бабуся, прабабуся, хрещені батьки, дядьки, двоюрідний брат, інші рідні, друзі та побратими.Платформа пам'яті 'Меморіал'