- Укр
- Англ
Кудін Олександр Олександрович
12 червня 1968 – 9 квітня 2023Київська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олександр Кудін загинув 9 квітня 2023 р. під час виконання бойового завдання біля с. Новобахмутівка Донецької області. Разом із побратимами він мав стримати та відбити атаку окупантів. Під час бою ворог завдав масованого артилерійського обстрілу по позиціях українських захисників. Боєць дістав важкі поранення, несумісні з життям. Йому назавжди 54 роки. Олександр народився у с-щі Поліське Київської області. У 1984 р. закінчив Чорнобильську середню школу № 2, а згодом вступив до Київського професійно-технічного училища № 41, де опанував фах електрика. Мати захисника Інна Мефодіївна розповіла, що син прагнув допомагати їй у всьому, вчитися чогось нового та мав неабиякий хист до ремонту велосипедів, мотоциклів, автомобілів. У 1986 р. потрапив на строкову службу, служив в одному з будівельних загонів. Після демобілізації продовжив розвиватися у своїй улюбленій справі. Його хобі був велоспорт: будь-який велосипед міг розібрати та скласти знову, часто створював власні зразки. Хотів подорожувати Україною на велосипеді і поступово втілював цю мрію у життя. Товариші згадують, що Олександр мав плани об'їздити всі цікаві місцини, а першою на черзі після війни була Лиса гора в Іллінецькому районі на Вінниччині. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олександр був одним із перших, хто взяв до рук зброю, та вже 26 лютого 2022 р. став до лав однієї з авіаційних бригад Повітряних сил ЗСУ. Обіймав посаду стрільця. Побратими називали Олександра «ходячою енциклопедією» за високий рівень обізнаності у різних питаннях. До нього часто зверталися за допомогою. Жодного разу нікому не відмовив. «Він — герой... Спокійний і розважливий, працював головою. Переймався за сім'ю та допомагав усім, хто цього потребував. Вірно й віддано виконував свій обов'язок перед державою… Говорив мені: «Я тривалий час уже на службі. Кого я захистив? Кого? Хочу прогнати цих клятих росіян з нашої землі, я прагну зробити свій внесок у нашу Перемогу. Тоді у мене буде на душі спокійно, от тоді я приїду до тебе», — розповіла мама загиблого. Поховали захисника 13 квітня 2023 р. у с. Лісові Гринівці Хмельницької області. В Олександра залишилися мама, дві сестри та племінники.Платформа пам'яті 'Меморіал'