Шматко Олександр Олександрович (Шульц)

Сержант Олександр Шматко (позивний Шульц) загинув 11 листопада 2023 р. біля с-ща Ямпіль на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельне мінно-вибухове поранення. Воїн не дожив три дні до свого 35-річчя. Олександр народився у м. Горішні Плавні Полтавської області. Закінчив місцеву школу № 5. У 2014 р. переїхав до Полтави. У 2014–2017 рр. брав участь в АТО у складі тоді ще батальйону «Азов». Був кулеметником, мінометником, інструктором і розвідником. Там познайомився з майбутньою дружиною. Стосунки розвивалися швидко, тож згодом пара стала батьками. Після демобілізації чоловік працював маляром. Дуже любив спорт і військову справу. Коли почалася повномасштабна війна, Олександр без вагань одразу пішов на фронт, адже мав кого захищати — на той момент виховував уже трьох дітей. Спочатку був у ТРО. Воював у складі 5-ї БТГр 81-ї бригади. Пізніше приєднався до Національної гвардії України. Службу проходив у 1-й Президентській бригаді оперативного призначення імені гетьмана Петра Дорошенка «Буревій». Обіймав посаду розвідника розвідувального взводу. «Кицю, якщо загину — не плачте за мною. Ти ж знаєш, як я це не люблю. Живіть так, як ми це робили б разом. Ти найкраща — тому за дітей я не хвилююсь. Ти ж усе зможеш»… І такі розмови були. Люди, менше пускайте сльози. Він жив радіючи, а ви що? Де не пройду, опускаєте очі або плачете. Життя має тривати. Його справа не закінчена. Творіть майбутнє України. Всі наші Герої бачать наші справи. Не посоромте честь Великих. Це найкращий із людей, дякую за силу…» — написала дружина полеглого бійця Ірина. Поховали героя на Лук'янівському кладовищі у Києві. В Олександра залишилися батьки, дружина і четверо дітей. Найменша дитина народилася через три тижні після його загибелі. Посмертно Олександр Шматко нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня.