- Укр
- Англ
Яцюк Олександр Петрович (Петрович)
6 березня 1994 – 22 жовтня 2023Хмельницька обл. – Запорізька обл.
Орден Богдана Хмельницького III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший лейтенант Олександр Яцюк (позивний Петрович) загинув 22 жовтня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Вербове Запорізької області. Офіцеру було 29 років. Олександр народився у с. Пліщин Хмельницької області. Закінчив місцеву школу. Потім навчався у Кам'янець-Подільському коледжі та Подільському державному університеті. Здобув фах агронома. Під час навчання закінчив військову кафедру та отримав звання молодшого лейтенанта. Одружився та з 2017 р. жив із коханою у м. Хмельницький. Більшу частину життя працював за кордоном, у Польщі та Чехії. Останні 2 роки займався будівельними роботами. На дозвіллі любив грати на гітарі та копирсатися в автомобілі. Із початком повномасштабної війни чоловік був мобілізований до лав Збройних сил України. Службу проходив у 135-му окремому батальйоні управління десантно-штурмових військ. Обіймав посаду командира інженерно-саперного взводу. «Мій коханий був надзвичайно світлою людиною. Він був дуже добрий, завжди радісний, усміхнений, ніколи ні на кого не ображався, що б не сталося. Дуже сильно кохав мене, це було кохання з першого погляду… Олександр — це людина-веселка. За 10 років спільного життя я ніколи не бачила його похмурим, у кожній ситуації шукав позитив, ніколи не зациклювався на проблемах. Був дуже ніжним і чуйним чоловіком, братом та сином. Дуже любив село, хоча ми жили в місті, але душа його хотіла спокою без усієї міської метушні… В його руках завжди усе горіло, за що б він не брався, навіть якщо щось не виходило, робив кілька разів, поки не доводив усе до ідеалу. Під час служби Олександр мріяв про закінчення війни і хотів скоріше додому, до рідних, але водночас він не міг залишити своїх побратимів, до яких ставився дуже лояльно і добре. Він був командиром взводу, але ніколи себе не ставив вище за підлеглих, завжди був нарівні з ними, дослухався до них і підтримував. Як говорять його побратими, він був найкращим командиром із усіх», — розповіла дружина офіцера Діана. Поховали героя в рідному селі, яке він так любив. В Олександра залишилися кохана дружина, батьки, сестра, інші рідні, друзі та побратими. Посмертно Олександр Яцюк нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.Платформа пам'яті 'Меморіал'