Клепіков Олександр Сергійович (Борян)

Сержант Олександр Клепіков, позивний Борян, загинув 5 квітня 2022 року під час проведення пошуково-рятувальної місії на заводі «Азовсталь» у Маріуполі на Донеччині. Виконував завдання з польотів на територію заводу, куди доправляли боєприпаси і вивозили поранених бійців. Під час останнього рейсу гелікоптер, на борту якого був Борян, збили окупанти. Захиснику назавжди 28 років. Олександр народився у місті Сімферополь в українському Криму. Там жив до 2014 року, мав активну громадянську позицію, брав участь у Революції Гідності та проукраїнських мітингах. Був відомими представником ультрас ФК «Таврія» (Сімферополь). Після окупації Криму російськими військовими виїхав з півострова та вирішив присвятити себе військовій справі. Навесні 2014 року приєднався до лав тоді ще батальйону «Азов» і вирушив на Донеччину. Разом із побратимами звільняв Маріуполь, воював за Мар'їнку та Широкине. Потім став бійцем 1-го окремого батальйону морської піхоти 36-ої ОБрМП Військово-морських сил ЗСУ. Служив у розвідувальному взводі та продовжував воювати на Донеччині. Згодом демобілізувався та повернувся до цивільного життя. Жив на Миколаївщині. У 2021 році закінчив Чорноморський національний університет імені Петра Могили за спеціальністю «Історія та археологія». Грав у регбі, займався бразильським джіу-джитсу, був суддею змагань з пістолета. Коли почалося повномасштабне вторгнення, Олександр вступив до Миколаївської ТРО та обороняв область. У березні 2022-го обороняв Київщину у складі підрозділу Головного управління розвідки Міноборони. «Буде багато втрат і багато вбитих. Буде дуже гірко, адже минулого життя не стало у 2014 році і не буде тепер… Я схиляю своє коліно перед тими, хто ступив у вогонь війни у 2014 році і не повернувся. Перед тими, про кого не розповідає телевізор чи інтернет. Справжнім чоловікам не потрібна слава, хоча слава – це одна з мотивацій. Справжній чоловік не буде чекати на похвалу. Господь не дає вам систему накопичувальних «хороших балів». Господь дає вам Волю зупинити безкарних мерзот, і я знаю, що Він є і Він направляє нас. Ті, хто сьогодні боїться – повірте моїм словам, якщо ви мене поважаєте. А це означає, що Він не залишить нас», – написав Борян на початку вторгнення. «Профі своєї справи, парашутист і справжній морській піхотинець до останнього патрона. З його загибеллю українське військо втратило мотивованого бійця і професійного сержанта. Спочивай з миром. Semper fidelis!» – написали товариші загиблого з ультрас. «Воїн по життю, у всіх сферах перший. З початком повномасштабної війни, в перші дні оборони Миколаєва, під його началом ставились перші укріплення «урядового кварталу», перші полонені вороги, оборона Києва і вибиття ворога зі столиці. «Азовсталь» – вертолітні місії, про які ви дивились красиві фільми, оточений Маріуполь, допомога рідним азовцям і морпіхам. Під час одного з таких завдань екіпаж було збито… І це я вам ще не розписав, якою людиною та яким другом він був!! Слів не вистачить… Безмежно дякую за все, впевнений, ти і зараз поруч. Наша гордість та наше сумління», – написав товариш Ілля Зелінський. «Наш мужній воїн загинув під час чергової місії по вильотам на «Азовсталь». Усі плани його були ще попереду, проте наш страшний сусід не дав їм здійснитися. Ми втрачаємо найкращих синів України. Дякуємо Олександру за його самовідданість, за героїзм. Дякуємо родині за те, що у вас був такий Олександр – наш Герой!» – зазначили у Чорноморському університеті. В останню путь воїна проведуть 27 липня 2023 року. Олександра поховають на Лісовому цвинтарі у Києві. У загиблого залишився брат та інші рідні.