Пархоменко Олександр Сергійович (Честер)

31-річний солдат Олександр Пархоменко (позивний Честер) загинув 8 листопада 2022 р. поблизу с. Терни на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельні поранення внаслідок ворожих артилерійських обстрілів. Олександр народився у м. Валмієра (Латвія). Згодом з батьками переїхав до України, на Миколаївщину. З 10 років жив із родиною в с-щі Яблунець на Житомирщині, де й закінчив загальноосвітню школу. Потім навчався у Вінницькому транспортному коледжі за спеціалізацією «Організація та техніка протипожежного захисту». З дитинства любив грати у футбол, захоплювався комп'ютерними іграми, любив природу, обожнював тварин. Був одружений, жив зі своєю сім'єю у м. Бровари Київської області. Працював у компанії «Amway», згодом — на фірмі «ІНТЕР ПРОФІТ». Із початком повномасштабної війни Олександр, відправивши дружину з сином на Західну Україну, приїхав до батьків, де приєднався до територіальної оборони рідного селища. Після відновлення роботи на фірмі «ІНТЕР ПРОФІТ» повернувся до Броварів. А вже влітку 2022 р. став бійцем Збройних сил України. Після навчання у Великій Британії служив у 25-й окремій повітрянодесантній бригаді, обіймав посаду стрільця — номера обслуги аеромобільної роти. «Світлий, ввічливий, щирий, відповідальний. Наш дорогий синочок віддав своє молоде життя за те, що любив найбільше, — свою рідну землю, свою родину, свою Україну. Не ухилився від служби, не побоявся і не сховався, а міг би, бо не мав військового досвіду, та й зі здоров'ям було не все гаразд. Але до військкомату з'явився за першим же дзвінком, без повістки, інакше не міг. Він завжди був, є і буде в наших серцях, в пам'яті рідних, близьких та друзів люблячим сином, найкращим братом, коханим чоловіком, турботливим батьком, надійним другом і побратимом. Світлий спомин залишиться в серцях усіх, хто знав, любив і поважав Сашу», — написала мама загиблого Ганна. «Мій дорогий Саша… Я хочу сказати тобі дякую… Дякую за силу і стійкість, сміливість і хоробрість, дякую за найвищий подвиг — ти віддав своє життя задля щасливого життя нашого сина та всієї нації. Ми віримо в перемогу і чекаємо її з нетерпінням», — додала його дружина Наталія. Поховали Олександра в с-щі Яблунець на Житомирщині. У захисника залишилися батьки, сестра, дружина, син, рідні, друзі та побратими. Посмертно захисника нагородили орденом «За мужність» ІІІ ступеня.