- Укр
- Англ
Маслов Олександр Володимирович (Маска)
15 травня 1988 – 6 березня 2023Донецька обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший солдат Олександр Маслов (позивний Маска) загинув 5 березня 2023 р. у бою з окупантами біля с-ща Білогорівка на Луганщині. 15 травня захиснику мало виповнитися 35 років. Олександр народився у м. Родинське Донецької області. З дитинства жив на Дніпропетровщині, у м. Першотравенськ. Закінчив школу №1 та Першотравенське професійно-технічне училище № 40, де здобув фах підземного електрослюсаря. Працював на шахті імені Сташкова. Одружився, виховував дітей. Із 2018 р. чоловік служив за контрактом у ЗСУ. Був бійцем 46-го окремого штурмового батальйону «Донбас» 54-ї окремої механізованої бригади. Пройшов курси снайпера, був кулеметником та навідником БМП-2. Брав участь в ООС на Донбасі. З початком повномасштабного вторгнення Олександр продовжував разом із побратимами боронити Україну від російських окупантів. Він мріяв звільнити рідні землі та жити у мирній країні. «Ми прожили разом 15 років 10 місяців і 4 дні. Усе, що він робив, робив для сім'ї, для своїх дітей та їхнього майбутнього. Любив життя, ми будували плани. Обожнював та пишався своїми дітьми: Михайлом, Віктором і Романом. Коли народився найменший, то якось по-іншому став дивитися на життя. До нього завжди тягнулись люди. Це була дуже добра людина. Коханий чоловік і чудовий батько. Він був неймовірний, відданий чоловік та найкращий товариш. Побратими говорили, що він був надзвичайною людиною, вірною своїм принципам, з ним ніколи не було страшно йти на завдання. Він був талісманом для всіх — сім'ї, товаришів і побратимів. Таку добру та світлу людину зустріти у наш час дуже складно. Де був він, там завжди було свято, його усмішка могла розтопити будь-яку кригу», — розповіла дружина загиблого Надія. «Він був відданим сім'янином і переконаним патріотом нашої Вітчизни. Олександр поклав життя за те, щоб його діти жили в незалежній вільній Україні, за спокій та мирне життя кожного з нас. Відтепер наш захисник навічно в строю», — зазначили у Першотравенській міськраді. Поховали воїна на Алеї Слави у м. Першотравенськ Дніпропетровської області. В Олександра залишилися мама, брат, сестра, дружина і троє синів. На момент загибелі тата найменшому не було й року.Платформа пам'яті 'Меморіал'