Надєєв Олександр Васильович (Надєй)

Молодший сержант Олександр Надєєв (позивний Надєй) загинув 24 січня 2023 р. під час штурму ворожих позицій у районі с. Водяне на Донеччині. Воїну назавжди 50 років. Олександр народився у с-щі Новоекономічне Донецької області. Там навчався у школі. Після 9-го класу вступав до Тульського танкового училища — іспит склав, але забрав документи, тому що друзі, з якими збирався навчатися, не пройшли. Вирішили, що знову спробують після 11-го класу. Але після закінчення школи хлопця не пропустила військово-лікарська комісія. Мрія стати військовим залишилася мрією. У 1990 р. здобув фах гірничого монтажника у Мирноградському професійно-технічному училищі. У 1990–1992 рр. пройшов строкову військову службу. Працював на шахті Стаханова (нині шахта «Капітальна»). У 1993 р. одружився, через два роки у пари народилася донька Ганна. Жив із родиною у м. Мирноград на Донеччині. У вільний час любив працювати з деревом. У лютому 2015 р. чоловік отримав повістку та пішов захищати свою країну. Брав участь в АТО / ООС у складі 93-ї окремої механізованої бригади «Холодний Яр». Воював у Пісках на Донеччині. Згодом уклав перший контракт. Відслуживши, повернувся додому, пробув там рівно рік і знову пішов на контрактну службу. Був механіком-водієм у 93-й ОМБр. Обороняв Донеччину та Луганщину, пройшов бої за Волноваху, Кремінну і Трьохізбенку. У вересні 2020 р. повернувся додому. Вийшов на пенсію як шахтар. Під час повномасштабного російського вторгнення Олександр повернувся до війська, щоб знову боронити рідні землі від окупантів. Цього разу воював у лавах 109-ї окремої бригади територіальної оборони ЗСУ. Обіймав посаду головного сержанта роти вогневої підтримки. Брав участь у боях за Мар'їнку та Авдіївку на Донеччині. Добровільно погоджувався на виїзди в будь-яку точку. «Справжній патріот. Пишався, що служив у складі 93-ї ОМБр. Після демобілізації дуже важко звикав до цивільного життя, й ось настав ранок 24 лютого 2022 р., який ми не забудемо ніколи… Наступного дня Саша вже був у військкоматі. До лав 93-ї бригади він цього разу не потрапив… Українець з хоробрим серцем та вільною душею», — розповіла дружина загиблого Інна. Поховали захисника на Алеї Слави кладовища «Озерка» у Мирнограді. Вдома на Олександра чекали дружина і донька.