Овод Олександр Володимирович (Кур'єр)

Солдат Олександр Овод (позивний Кур'єр) загинув 4 січня 2024 р. поблизу с-ща Невельське на Донеччині. Під час виконання бойового завдання дістав смертельну вибухову травму. 29 грудня воїну виповнилося 48 років. Олександр народився і жив у Києві. У 1993 р. закінчив столичне професійно-технічне училище та здобув фах слюсаря механоскладальних робіт. У 2000 р. вступив на економічний факультет Київського інституту міжнародної економіки та підприємництва, але так і не встиг його закінчити, бо після 2-го курсу, маючи вже двох доньок, повинен був забезпечувати сім'ю. Дуже любив їздити за кермом та голосно слухати музику. Вдома зробив свій куточок музики, який рідні тепер називають «музей тата», з різними музичними системами, колонками, дисками. Колекціонував диски та платівки, машинки старих марок, срібні монети. Останніми роками працював на «Новій пошті», був менеджером Київського інноваційного термінала. Звідти і позивний — Кур'єр. До лав Збройних сил України чоловіка мобілізували 29 березня 2023 р. Він служив у 59-й окремій мотопіхотній бригаді імені Якова Гандзюка. Обіймав посаду водія-механіка БМП-2 у 10-му батальйоні. «Тато, не вагаючись, з гідністю став на захист держави. Мав ще багато планів, які не встиг реалізувати. Мріяв купити нову круту машину, дуже хотів побувати на весіллі у доньок, чекав онуків, адже дуже любив дітей. Тато не мав військового досвіду, але я знаю, що він пішов заради нас, заради своєї сім'ї. Дуже любив доньок і мріяв, щоб у нас було все найкраще. Дуже любив спостерігати за нашими досягненнями. Був дуже працьовитим. Ніколи не стояв осторонь чужих проблем: чим міг допомагав, дуже чуйний. Мені запам'яталися його тепла усмішка та щирі жарти. Завжди був на позитиві, ніколи не засмучувався і всім намагався покращити настрій. Дуже гарний батько, ні в чому не відмовляв, намагався максимально балувати своїх дівчат. І дуже гарний син, біль матері від втрати єдиного сина не передати словами. Тато завжди мені писав: «Я вас не хочу залишати, але я тут, щоб ви спали спокійно». Дуже сильно його люблю і сумую… Людина з великої літери, яка мала звичайне життя, але віддала його за нашу незалежність, незалежність нашої держави. Татові назавжди 48…» — розповіла молодша донька загиблого Діана. Поховали Олександра на Берковецькому кладовищі у Києві. У нього залишилися батьки, сестра, дружина та дві доньки.