- Укр
- Англ
Парійчук Олександр Володимирович (Париж)
9 квітня 1988 – 13 січня 2023АР Крим – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)

Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олександр Парійчук (позивний Париж) загинув 13 січня 2023 р. під час ворожого ракетного обстрілу командно-спостережного поста в районі м. Сіверськ на Донеччині. Йому назавжди залишилось 34 роки. Олександр народився у с. Ломоносове у Криму. Жив у с. Руська Лозова на Харківщині. Певний час працював у лавах МВС, а далі значну частину свого життя присвятив військовій службі. Любив грати у футбол, захоплювався автомобілями та зброєю. Із 2016 р. чоловік служив у Збройних силах України. Брав участь в АТО / ООС. Із 2018 р. був бійцем 54-ї окремої механізованої бригади імені гетьмана Івана Мазепи. Під час повномасштабного вторгнення разом із побратимами продовжував боронити Україну. Обіймав посаду водія відділення зв'язку взводу управління мінометної батареї. «Саша — коханий чоловік, щира, надійна, добра людина. Він був відданий своїй справі, був гарним товаришем. Саша немов те сонечко, яке своєю присутністю освітлює і зігріває все навкруги. Незважаючи ні на що, адже за роки служби бачив багато горя, несправедливості та втрат, ніколи не втрачав тої іскорки в очах і вчинках, яка давала надію на прекрасне. Завжди веселий, зі позитивними думками, щирий, добрий. Дуже любив діток… Кохаю тебе, ти назавжди в моєму серці, думках, згадках. Я знаю, що коли мені складно, Саша з неба допомагає мені у всіх моїх починаннях та оберігає від усіх негараздів. Ти — мій янгол-охоронець, назавжди в строю, мій Герой», — написала його дружина Юлія. «Сашка завжди оточували найкращі люди. На службі він викладався по максимуму, про інших дбав більше, ніж про себе. Його щира усмішка, від якої всі навкруги посміхалися… Олександр був не лише гарним воїном, а й чудовим братом. Він був частинкою мене. Я вдячна йому за те, що він завжди був поруч, за щоденні розмови. Мені дуже не вистачає його відкритості, сміху. Він був дуже добрим і завжди, коли мав можливість, допомагав людям. Я знаю, колись ми зустрінемося і я знову почую рідний мені голос. Вибач, що не вберегла. Я ще обійму. Обійму так сильно, як ніколи. Мій Герой. Я пишаюсь тобою, ти це знаєш. Пам'ять про тебе буде жити, допоки я є», — додала сестра Аліна. Поховали захисника у с. Віта-Поштова на Київщині.Платформа пам'яті 'Меморіал'