Рибачок Олександр Володимирович (Шура)

Старший солдат Олександр Рибачок (позивний Шура) помер 21 серпня 2023 р. у шпиталі м. Дніпро. 14 серпня, виконуючи чергове бойове завдання в районі Серебрянського лісу, біля м. Кремінна на Луганщині, дістав важкі поранення під час ворожого обстрілу. Лікарі боролися за його життя до останнього, але серце воїна не витримало. У липні йому виповнилося 25 років. Олександр родом із м. Первомайськ Миколаївської області. Здобув середню освіту. Навчався у Миколаївському ВПУ на електрика. Працював у меблевій сфері, також їздив на заробітки за кордон. Ще у 2018 р. проходив курс підготовки десантників у школі молодших командирів імені Аксьона і Хоми. Займався громадською діяльністю — організовував футбольні турніри та допомагав дитячим будинкам. Під час відпусток в армії завжди їздив з коханою до Львова, адже йому подобалося це місто. З початком повномасштабного вторгнення чоловік без вагань став на захист своєї країни від російських окупантів. Проходив службу в 67-й окремій механізованій бригаді. Був і сапером, і розвідником, і кулеметником, і оператором. За час служби Олександра нагородили особистою вогнепальною зброєю. «Я впевнена, що таких більше немає і не буде. Він — неймовірний, людина з сильним духом, у нього завжди було все добре. Впевнена, якби він знав, що його чекає такий кінець, все одно би пішов. Якими добрими словами його згадують всі рідні та знайомі… Він навчив мене не любити, а кохати. У нього була мрія створити сім'ю. 15 серпня 2023 р. він мав йти у відпустку, але його забрали від мене. Тепер я повірила у фразу «Бог забирає кращих»... Він був, є і буде найкращим!» — розповіла наречена захисника Тетяна Волосянська. Поховали воїна на Алеї Слави цвинтаря у рідному Первомайську. В Олександра залишилися батьки, молодший брат, бабуся, дідусь, наречена, інші рідні, друзі та побратими.