Савіцький Олександр Валерійович (Сова)
19 липня 1984 – 5 вересня 2022Харківська обл. – Донецька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
Старший солдат- Анікєєнко Олександр
- Городецький Антон (Бандерас)
- Коцур Володимир
- Лісний Влас (Йоль)
- Літвінов Сергій
- Логвіненко Валентин (Качка)
- Мельничук Василь
- Мочульський Костянтин (Фінт)
- Петренко Андрій
- Семененко Дмитро (Макар)
- Степанов Антон
- Тулін Євген (Зоря)
- Тхорук Андрій (Капелан)
Анікєєнко Олександр Анатолійович8 жовтня 1988 – 5 вересня 2022Городецький Антон Олександрович (Бандерас)21 квітня 1986 – 5 вересня 2022Коцур Володимир Петрович28 вересня 1971 – 5 вересня 2022Лісний Влас Володимирович (Йоль)24 січня 1989 – 5 вересня 2022Літвінов Сергій Ігорович14 березня 1987 – 5 вересня 2022Логвіненко Валентин Леонідович (Качка)12 грудня 1988 – 5 вересня 2022Мельничук Василь Михайлович12 березня 1989 – 5 вересня 2022Мочульський Костянтин Володимирович (Фінт)17 березня 1991 – 5 вересня 2022Петренко Андрій Євгенович30 листопада 1986 – 5 вересня 2022Семененко Дмитро Олександрович (Макар)27 серпня 1987 – 5 вересня 2022Степанов Антон Іванович24 березня 1989 – 5 вересня 2022Тулін Євген Ігорович (Зоря)24 грудня 1972 – 5 вересня 2022Тхорук Андрій Володимирович (Капелан)10 грудня 1967 – 5 вересня 2022Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Зв'язківець Олександр Савіцький (позивний Сова) загинув 5 вересня 2022 р. під час виконання бойового завдання на Донеччині. Ворожий обстріл біля с. Богоявленка обірвав життя воїна. Йому було 38 років. Олександр народився у с-щі Первомайськ Харківської області. У дитинстві з родиною переїхав до м. Здолбунів Рівненської області, де і прожив усе життя. Навчався у місцевій школі № 4. У 2006 р. здобув фах інженера-механіка у Львівському національному аграрному університеті. Працював за спеціальністю на різних підприємствах. У вільний час любив відпочивати з родиною та ходити на риболовлю з дітьми. Під час повномасштабної війни чоловік вирушив захищати Україну в лавах 68-ї окремої єгерської бригади імені Олекси Довбуша. Був старшим оператором — зв'язківцем. «Дуже добрий, надійний, чуйний, відповідальний, просто найкращий. Був підтримкою та опорою. Він був душею компанії, завжди всіх веселив. Для мене він назавжди залишиться найкращим, найкоханішим чоловіком», — сказала дружина Оксана Савіцька. Поховали захисника на Алеї Героїв у рідному Здолбунові. В Олександра залишилися дружина Оксана та двоє синів: Даниїл і Тимофій.Платформа пам'яті 'Меморіал'