Спрейс Олександр Вікторович (Спайс)

Солдат Олександр Спрейс (позивний Спайс) загинув 11 березня 2024 р. у с. Роботине Запорізької області внаслідок пострілу ворожого танка. Захиснику назавжди залишилося 38 років. Олександр був родом із Черкаської області. Закінчив Гущинецьке вище професійне училище № 32. У цивільному житті працював на меблевій фабриці. Обожнював природу, любив збирати гриби. У перший день повномасштабного вторгнення добровільно пішов до військкомату. Проходив навчання в Німеччині, де опанував фах гранатометника. Служив на Запорізькому напрямку. Обіймав посаду помічника гранатометника у 118-й окремій механізованій бригаді. Нагороджений відзнакою Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Мій брат був дуже доброю, чесною і справедливою людиною. На війні вирізнявся хоробрістю та людяністю. Стояв на захисті, брав участь у штурмах, виносив на собі поранених побратимів, забирав тіла бійців, щоб родини могли поховати їх. За вісім місяців мав 42 виходи «на нуль», які тривали п'ять-десять днів. Бойові товариші дослухалися до його порад і розпоряджень, бо щиро довіряли йому, поважали за професіоналізм, мужність, відвагу. Він говорив мені: «Вони думають, що я Шварценеггер, а я боюся, як і всі…» — розповіла Наталія Спрейс. Тіло загиблого через тиждень, ризикуючи власним життям, забрав з поля бою військовослужбовець із позивним Медвідь. Поховали воїна на Алеї Слави центрального кладовища в рідному селі. У нього залишилися дружина, сестра та інші рідні.