- Укр
- Англ
Дзизюк Олексій Іванович (Іванович)
13 жовтня 1975 – 22 березня 2022Запорізька обл. – Луганська обл.
Орден «За мужність» III ступеня

Біографія
Дзизюк Олексій Іванович народився 13 жовтня 1975 р. у с. Новопрокопівка Токмацького району Запорізької області. З дитинства цікавився природою рідного краю. Це визначило його подальший шлях. Під час навчання в школі Олексій був переможцем багатьох олімпіад із біології. Восени 1992 р. Олексій став студентом біологічного факультету Запорізького державного університету. Під час навчання вів активну громадську, природоохоронну, викладацьку роботу, керував гуртком юних орнітологів для школярів. Олексій умів гуртувати навколо себе однодумців, був принциповою людиною і патріотом своєї держави. На 1-му курсі його хотіли відрахувати з університету через те, що він відмовився складати один із іспитів російською мовою, наполягаючи на українській. Тоді весь його курс в якості підтримки так само відмовився складати цей предмет російською мовою. Навчаючись на 2-му курсі, Олексій став активним учасником руху дружин з охорони природи. Разом з однодумцями він брав активну участь в природоохоронних акціях «Першоцвіт», «Новорічна ялинка» та протибраконьєрських рейдах. У 1996 р. Олексій зміг перевести цю діяльність в офіційне русло, за його активної участі була заснована Дружина з охорони природи при Запорізькому державному університеті, яку він очолив. Кілька років він був координатором міжнародного студентського руху з охорони природи. Крім громадської роботи, ще працював вчителем біології у школі, друкувався в студентській газеті, пробував свої сили на студентському радіо в якості журналіста. Був одружений, виховував двох доньок. Після закінчення в 1997 р. Запорізького державного університету Олексій за направленням почав працювати у Львівській області, в товаристві військових мисливців та рибалок Західного регіону України. У 2000 р. став директором мисливсько-рибальського господарства «Майдан» у с. Верещиця Яворівського району Львівської області. Відтоді господарство почало стрімко розвиватися. Завдяки його конструктивним пропозиціям вдалося збільшити чисельність мисливських ссавців та птахів в угіддях господарства, залучити грантові кошти для реалізації проєкту із вирощування фазана звичайного в штучних умовах та його подальшої інтродукції в природні умови. Для цього та для інших зоологічних і природоохоронних проєктів Олексій Дзизюк успішно не один рік залучав педагогів та юних природоохоронців із Львівського міського дитячого еколого-натуралістичного центру. Щороку він також організовував змагання зі спортивного лову риби, а з 2009 р. на території МРГ «Майдан» проводилися щорічні міжнародні змагання з тріатлону. У цей час Олексій також проводив активну наукову роботу, написав понад 15 наукових публікацій, присвячених фауні хребетних тварин Міжнародного біосферного резервату «Розточчя». Він також активно співпрацював із науковцями з Яворівського НПП, природного заповідника «Розточчя», Західноукраїнського орнітологічного товариства, членом якого він був багато років. У 2004 р. був обраний депутатом органу місцевого самоврядування. Цю громадську посаду він обіймав три терміни. У 2014 р. був активним учасником Революції гідності в Києві. Після початку агресії російської федерації на Сході України Олексій вступив до лав Збройних сил України. На його рахунку було кілька ротацій до зони проведення ООС у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Загинув 22 березня 2022 р. під час масованого артилерійського обстрілу поблизу м. Попасна Донецької області. Похований на цвинтарі с. Верещиця Яворівського району Львівської області.Місце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Старший стрілець Олексій Дзизюк загинув 22 березня 2022 року в бою з окупантами під Попасною на Луганщині. Боєць намагався допомогти витягнути пораненого побратима, але сам отримав поранення. До останного не залишав поле бою, давши товаришам можливість відійти. Йому було 46 років. Олексій народився в селі Новопрокопівка Запорізької області. Після школи вступив на біологічний факультет Запорізького державного університету. Під час навчання вів дуже активну наукову, громадську та природоохоронну діяльність. Став засновником Дружини з охорони природи при Запорізькому державному університеті. Працював над науковими статтями в галузях орнітології та екології. У 1997 році здобув фах мисливствознавця, був направлений на роботу в мисливсько-рибальське господарство «Майдан». У 2000-2013 роках обіймав посаду його директора. Під час роботи активно співпрацював з природоохоронними й еколого-натуралістичними організаціями. Продовжував займатися науковою діяльністю, написав багато статей. Мешкав з родиною у селі Верещиця Львівської області. Тричі обирався громадою депутатом місцевої ради. Добре знав історію та літературу України. Олексій був активним учасником Революції Гідності. З 2016 року пішов служити за контрактом до ЗСУ. Воював у складі 24-ї окремої механізованої бригади імені короля Данила. Брав участь в АТО\/ООС на Донбасі. До повномасштабної війни за станом здоров'я був переведений на тилову посаду, але після вторгнення відразу перейшов у бойовий підрозділ. Сказав, що не може лишити своїх хлопців. Побратими зверталися до нього лише «Іванович», бо дуже поважали. «Ми прожили разом 24 роки. Олексій був дуже турботливим, чуйним, розуміючим батько і чоловік. Він був нашою справжньою кам'яною фортецею. Багато людей зверталися до нього за порадою та підтримкою. Він завжди допомагав. Ніколи нікого не образив», – розповіла дружина загиблого. Посмертно старший солдат Дзизюк нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня. Поховали воїна у селі Верещиця. В Олексія залишилися дружина Ольга, донечки Вікторія та Наталія.Платформа пам'яті 'Меморіал'