- Укр
- Англ
Коляса Олексій Ігорович (Кіпіш)
25 березня 1994 – 1 січня 2023Дніпропетровська обл. – Донецька обл.
Орден «За мужність» III ступеня (посмертно)
Біографія
Ще не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Розвідник Олексій Коляса загинув 1 січня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу м. Бахмут Донецької області. Воїну було 28 років. Олексій народився у с-щі Петропавлівка на Дніпропетровщині. Ріс у багатодітній родині: мав трьох братів і сестру. Навчався у Петропавлівському ліцеї № 1. У Петропавлівському професійно-технічному училищі опанував фах тракториста-комбайнера. Невдовзі зустрів свою кохану Майю, з якою у них народилося двоє діток: Матвій і Мирослава. У 2014 р. Олексій вступив до лав Збройних сил України. Захищав Маріуполь. У боях під Лебединським був важко поранений. Після реабілітації пішов працювати на шахту підземним електрослюсарем на водовідведенні. З початком повномасштабного вторгнення Олексій знову став до лав ЗСУ. Обіймав посаду розвідника 2-го розвідувального відділення розвідувального взводу 60-ї окремої механізованої бригади. Пройшов навчання у військах НАТО. «Херсон, Маріуполь, Бахмут... Там, де найгарячіше, — там мій Льоша. Під Херсоном він урятував побратима з позивним Кіпіш, зараз, на жаль, хлопець вважається зниклим безвісти. Там же Льоша дістав дуже серйозне поранення. Коли побачила сина, в якого голова через осколкове поранення ледь тримається на плечах, була шокована. Але щойно лікарі його «підлатали», він знову вирушив на війну», — згадує мама Ірина. Напередодні загибелі Олексія вона поїхала на фронт, щоб побачитися з сином. «Він був дуже сумний, бо багато побратимів загинуло в бою. Олексій був у камуфляжі, видно було лише очі, по яких я його й упізнала», — розповідає Ірина Коляса. Чергове бойове завдання для Олексія стало фатальним. Він вивозив пораненого з поля бою. Українських захисників окупанти накрили з БМП «Тур». «Про Олексія побратими відгукуються як про класного бійця. Він рвався в бій. Не боявся. На завдання їхав навіть під обстрілами», — розповів побратим Віталій Козуб. Поховали захисника у рідному селищі. В Олексія залишилося двоє дітей.Платформа пам'яті 'Меморіал'