Латишенко Олексій Сергійович (Малиш)

Старший солдат Олексій Латишенко (позивний Малиш) загинув 29 лютого 2024 р. у стрілецькому бою з окупантами поблизу с. Синьківка на Харківщині. За 5 днів до цього воїну виповнилося 34 роки. Олексій був родом із м. Запоріжжя. Закінчив школу № 68. Потім навчався у професійному училищі № 27. Працював токарем на підприємстві. Захоплювався автомобільною справою, зокрема обожнював ремонтувати автомобілі, займався їхньою реконструкцією. У вільний час любив відпочивати на природі, біля річок і ставків, ловити рибу. У 2014 р. брав участь в АТО. Коли почалася повномасштабна війна, чоловік знову став на захист України від ворога. Спочатку Олексій служив у в/ч А7090, де був кулеметником. Згодом воював у лавах 10-ї окремої гірсько-штурмової бригади ЗСУ. Там обіймав посаду гранатометника у 109-му батальйоні. За весь час служби 4 рази був поранений на передовій. Олексій був нагороджений пам'ятним нагрудним знаком «6 ОСБ», відзнаками «За службу державі», «Учасник АТО», «За взірцевість у військовій службі» ІІІ ступеня. «Це було моє сонечко, якого мати назвала Олексій. Я тебе кохала, кохаю і буду кохати», — написала дівчина загиблого Дар'я Дичко. Поховали героя у с. Михайлівка Запорізької області. В Олексія залишилися батьки, брат, дівчина, рідні, друзі та побратими.