Остапенко Олексій Сергійович

Головний сержант Олексій Остапенко (позивний Пластид) загинув 3 серпня 2024 р. під час виконання бойового завдання поблизу с-ща Північне Донецької області. Захисникові назавжди 31 рік. Народився воїн у Харкові. Після школи здобув середню спеціальну освіту в Харківському електромеханічному технікумі транспортного будівництва. Працював на будівництві, мав бригаду, яка виконувала внутрішні роботи у нових забудовах. Любив риболовлю. Олексій брав участь в АТО. Під час повномасштабної війни боронив Батьківщину у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади. Обіймав посаду командира відділення, сапера інженерної розвідки інженерно-саперного взводу. За свою службу Олексій мав низку нагород: відзнаки «За участь в антитерористичній операції», «Золотий хрест», нагрудні знаки «Учасник АТО», «За особисту хоробрість», «Ветеран війни» та орден «За мужність» III ступеня. «Був найщасливішою людиною з усіх, кого я знаю, найкращим чоловіком та батьком. Його бригада була завжди на «нулі», жодного разу не виводили їх у тил, і він, попри все пройдене, завжди говорив мені: «Хто, як не ми?» — розповіла дружина Яна. Поховали захисника на кладовищі № 18 у рідному Харкові. В Олексія залишились дружина Яна, син Марк, мама Людмила Миколаївна і тато Сергій Вікторович.