- Укр
- Англ
Воронов Олексій Васильович (Фітнес)
8 січня 2003 – 6 серпня 2023Харківська обл. – Херсонська обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
СолдатЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Солдат Олексій Воронов (позивний Фітнес) загинув 7 серпня 2023 р. під час форсування р. Дніпро на Херсонщині. Він дістав осколкове поранення в голову між с. Підстепне та с. Козачі Лагері. Захиснику було 20 років. Олексій народився та виріс у м. Балаклія на Харківщині. Вступив до Харківської державної академії фізичної культури, де навчався за спеціальністю «Фітнес та рекреація». Обожнював спорт, зокрема легку і важку атлетику. Брав участь у місцевих спортивних заходах. У 2019 р. здобув перемогу на чемпіонаті України з підйому на біцепс, у становій тязі та з багатоповторного жиму. До повномасштабного вторгнення поєднував навчання в університеті, роботу в McDonald's і тренування. Планував влаштуватися на роботу фітнес-тренером, але не встиг. Завжди заохочував своє оточення до спорту, допомагав робити це правильно та в задоволення. Також цікавився музикою. Грав на гітарі. Улітку 2022 р. Олексій вступив до добровольчого батальйону «Реванш». Згодом став частиною бригади Головного управління розвідки Міноборони України. Воював на Донецькому, Харківському, Запорізькому та Херсонському напрямках. «Олексій — великий сміливець з палким серцем, який понад усе прагнув захистити все і всіх, кого так щиро любив. Завдяки своїм старанням та наполегливості зумів стати справжнім воїном, прикладом для багатьох. Людиною, за якою йдуть, до якої прислухаються. Ніколи нікого не залишав у біді. Надзвичайно добрий, веселий, турботливий, мудрий не по роках, мужній, харизматичний. Мав велику душевну силу, а його усмішка та сміх закарбувались у серці кожного, хто знав Олексія. Навіть у найскрутніші моменти Льоші вдавалося знайти слова підтримки та підняти настрій. За словами побратима, останнє, що той чув від Олексія, це слова: «Вперед, вперед, не бійся». Він не ховався від випробувань, йшов тільки вперед і був вірним собі до самого кінця», — написала кохана дівчина Юлія Малишко. Олексія поховали у рідному місті. В Олексія залишились батьки, молодші сестра та брат, дівчина та інші рідні. Посмертно захисник був нагороджений відзнакою ГУР МОУ «За мужність при виконанні спецзавдань».Платформа пам'яті 'Меморіал'