- Укр
- Англ
Солоданюк Олексій Юрійович (Птаха)
5 вересня 1996 – 23 серпня 2023Вінницька обл. – Запорізька обл.
Біографія
Ще не доданоВійськова служба
ЛейтенантЩе не доданоМісце поховання
Ще не додано
Фото і відео
Ще не додано
Україна пам'ятає
Ще не додано
Спогади
Ще не доданоВи можете поділитися історією або теплими словами, щоб вшанувати пам’ятьВшанування пам'яті
Ще не додано
Публікації
- Лейтенант Олексій Солоданюк (позивний Птаха) загинув 23 серпня 2023 р. під час виконання бойового завдання поблизу с. Роботине Запорізької області. Щоб не ризикувати життям побратимів, викликався сам вийти зустріти групу закріплення, що погано орієнтувалася на місцевості. Дорогою його помітив ворожий дрон. Намагаючись вийти з поля зору ворога, щоб не видати маршрут та укриття побратимів, офіцер натрапив на ворожу міну, внаслідок підриву на якій моментально загинув. 5 вересня захиснику виповнилося би 27 років. Олексій народився у с. Вишнівка Вінницької області. У дитинстві переїхав із родиною до с. Склименці на Черкащині. Там закінчив школу. Потім перебрався до столиці. Здобув вищу освіту в НТУУ «Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського» за спеціальністю «Інженерна механіка». У студентські роки був учасником Революції гідності. Опановував фах розробника сайтів, писав дипломну роботу. Цікавився історією, шукав інформацію про прадідів, які брали участь у Другій світовій війні. Займався спортом на брусах. Захоплювався військовою справою та зброєю. Останнім місцем роботи була компанія «Стандарт-ПАК Центр», де обіймав посаду слюсаря-ремонтника. З початком повномасштабного вторгнення чоловік пішов до військкомату. Батькам сказав: «Тату, хто, як не я? Я їх у селі чекати не буду. Це не та нація, яку можна пустити та якій можна довіряти. При цій нації розвитку в України немає, майбутнього немає. Майбутнє України — європейське». Згодом був мобілізований до ЗСУ. Проходив службу в лавах 65-ї окремої механізованої бригади. Обіймав посаду заступника командира роти з озброєння. З початку липня 2023 р. виконував обов'язки командира роти. За час служби Олексій був нагороджений медалями «За заслуги» та «Ветеран війни», а також грамотами, зокрема «За сумлінне виконання бойових завдань, особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті українського суверенітету». «Олексій був дуже добрим і веселим, завжди жартував. У рідних та друзів багато спогадів про нього, від яких з'являється усмішка на обличчі. Пішов до військкомату добровільно ще 24 лютого 2022 р. Залишив свої дані і чекав. Він прийняв рішення захищати нашу Батьківщину ще до початку повномасштабного вторгнення, інакше не міг. Завжди казав, що все буде добре, підтримував та оберігав свою сім'ю», — розповіла дружина офіцера Катерина. Поховали воїна у с. Склименці на Черкащині. В Олексія залишилися батьки, брат, дружина, донька 2023, інші рідні та друзі.Платформа пам'яті 'Меморіал'