Подолей Павло Іванович

Солдат Павло Подолей помер у шпиталі 8 серпня 2024 р. від численних поранень, отриманих під час ворожого артобстрілу. Коли здавалося, що чоловік іде на поправку, в нього відкрилася внутрішня кровотеча. Захиснику назавжди 40 років. Павло народився у м. Мукачеве на Закарпатті. Був одним із сімох дітей у родині священника. Батько з малого віку долучав сина до таїнств церкви. Після школи Павло пішов навчатися у Мукачівське духовне училище. Став дияконом, був розподілений у с. Череївці біля Мукачевого. За декілька років дослужився до сану протоієрея. Більшу частину життя Павла займала церква та сім'я. У вільний час любив читати, особливо духовну літературу. Любив із батьком і старшим сином ходити в ліс по гриби. Був суворим, справедливим, стриманим, не виносив емоції на публіку. У липні 2022 р. Павло прийшов працювати на «Нову пошту», щоб покращити добробут родини, не залишаючи служби у церкві. На війну потрапив звичайним солдатом. Це було наприкінці березня 2023 р. Пройшовши навчання, у складі 101-ї окремої бригади ТРО виконував бойові завдання на Куп'янському напрямку. Отримав статус учасника бойових дій і нагрудний знак «Ветеран війни». «Він ділився своїми почуттями, розповідав про те страшне, що хлопці там переживають. По суті, він був не лише воїном, а й нештатним духівником, психологом. До нього хлопці йшли, розповідали свої болі, він щось їм радив, допомагав триматися морально, шукати підтримку в Богові», — розповіла дружина воїна Мар'яна. У липні 2024 р. під час артобстрілу Павло дістав важке поранення внутрішніх органів. Довго лежав у госпіталі в Запоріжжі. Почав іти на поправку, здавалося, що загроза життю минула. «Його відправили на ВЛК, мали комісувати. Він навіть уже телефонував на «Нову пошту», питав, чи приймуть його назад. Але несподівано помер від внутрішньої кровотечі, яка була спричинена пораненням», — говорить Мар'яна. Поховали захисника у рідному Мукачевому. У Павла залишились дружина, двоє синів та рідні.