Гузовський Павло Петрович

Солдат Павло Гузовський (позивний Пашко) загинув 4 березня 2024 р. біля с. Бажане Перше на Донеччині. Під час виконання бойового завдання зазнав смертельних поранень внаслідок ворожого артилерійського обстрілу. Воїну було 33 роки. Павло був родом із с-ща Гранітне Житомирської області. Закінчив Малинське професійно-технічне училище № 36, де здобув фах тракториста-машиніста, слюсаря з ремонту сільськогосподарських машин та устаткування, водія. Працював машиністом екскаватора на Пинязевицькому кар'єрі, звідки був призваний на строкову військову службу. Після демобілізації повернувся на підприємство, де і працював до вересня 2022 р. У вільний час любив рибалити і збирати гриби. У вересні 2022 р. чоловік долучився до лав 3-ї окремої штурмової бригади ЗСУ. Спочатку був водієм, а потім обійняв добре знайому посаду машиніста екскаватора відділення інженерної техніки інженерно-дорожнього взводу інженерно-технічної роти. Був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача ЗСУ «Золотий хрест». «Люблячий, добрий, безвідмовний, гарний господар, сказав — зробив», — так описала загиблого його дружина Людмила. Поховали Павла у с. Федорівка на Житомирщині. Вдома на нього чекали мама, дружина і син.