Попович Павло Сергійович

Військовий вертолітник Павло Попович загинув 23 квітня 2022 р. під час виконання бойового завдання у Донецькій області. Він намагався зробити маневр, щоб ухилитися від ворожої ракети, але вертоліт зачепив електричні дроти і розбився. Павло народився у м. Новий Калинів Львівської області. За фахом він — військовий вертолітник. Дуже любив усе, що пов'язане з авіацією. Займався моделюванням: робив моделі вертольотів та літаків. Випускав книги та блокноти, пов'язані з авіацією. Окрім цього, багато займався спортом. Був тренером з боксу для дітей. Любив читати, захоплювався історією та фізикою. Після служби у військовій авіації Павло вирішив змінити структуру і пішов на службу до Національної поліції. Однак після початку повномасштабного російського вторгнення капітан Попович повернувся до ЗСУ, а саме у 12-ту окрему бригаду армійської авіації імені генерал-хорунжого Віктора Павленка. Обіймав посаду старшого льотчика. «Мій чоловік був найдобрішою та найрозумнішою людиною з усіх, кого я знаю. Звільнився з армії у вересні та пішов працювати в Національну поліцію льотчиком. Коли почалася війна, повернувся на службу за власним бажанням. Я просила його не повертатись, але він сказав: «Хто, як не я, кохана? Там гинуть мої друзі. Як я буду дивитись їхнім рідним в очі?». Він був дуже совісною людиною та брав все близько до серця. Безмежно любив наших дітей, проводив з ними майже весь свій вільний час. Ще дуже любив свою професію. Він жив небом і вертольотами, знав напам'ять усі книжки, пов'язані з його фахом. Перед тим як летіти на завдання, сказав: «Я так сильно тебе кохаю. Навіть якщо я загину, то знайду тебе і на небесах. І ти будеш навіки моя», — розповіла дружина Романія Попович. Поховали героя у с. Луки на Львівщині. У Павла залишилися дружина, 8-річний син та 2-річна донечка. Капітан Павло Попович посмертно нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.